/ПОДАТКОВА НІКОПОЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ ІНФОРМУЄ!

ПОДАТКОВА НІКОПОЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ ІНФОРМУЄ!

Введення безвізового режиму із країнами Європейського союзу. Особливості перетину кордону у Дніпропетровській області

12 червня 2017 року в прямому ефірі 34 телеканалу м.Дніпра відбулася програма «Грані» за участі начальника відділу організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача та начальника відділу централізованого оформлення документів Головного управління міграційної служби в області Ірини Ярош з висвітленням питань введення безвізового режиму із країнами Європейського союзу та особливості перетину кордону у Дніпропетровській області.

Володимир Деркач повідомив, що структура Дніпропетровської митниці ДФС включає 8 митних постів, з них 2 міжнародні авіаційні пункти пропуску через митний кордон України — це аеропорти міст Дніпро та Кривий Ріг. У міжнародному аеропорті «Дніпропетровськ» виконуються рейси до Шарм-Ель-Шейху, Анталії, Тель-Авіву, Солоніків, Відня та чартерні рейси до Грузії — у Батумі і Тбілісі, а також до Бургаса, Дубровніка та Іракліону.

У пунктах пропуску для громадян діє двоканальна система проходження митниці: «червоний коридор», під час проходження якого громадяни письмово заповнюють митну декларацію, та «зелений коридор», яким громадяни користуються, якщо не мають при собі речей, обов’язкових для митного декларування.

Кожен пропускний пункт обладнаний інформаційними стендами, де подорожуючі можуть ознайомитися з основними вимогами законодавства, отримати загальну інформацію з питань прильоту чи відльоту. Співробітники митниці надають додаткові консультації щодо особливостей застосування «зеленого» та «червоного» коридорів, необхідних документів для здійснення митного оформлення, перевезення товарів, валюти чи культурних цінностей. Вся необхідна подорожуючим інформація розміщена на офіційному субсайті «Територіальні органи ДФС У Дніпропетровській області».

«Станом на 12.06.2017 через пункт пропуску у м. Дніпро 14 чоловік перетнули кордон України скориставшись безвізовим режимом. Всі вони прямували до Відня (Австрія)», — додав Володимир Деркач.

Представник міграційної служби розповіла про умови виїзду за межі держави громадянами, особливості оформлення біометричних паспортів. Оформити біометричний паспорт можна в найближчому відділенні Державної міграціонної служби або одному з центрів державного підприємства «Документ», знайомих нам під вивіскою «Паспортний сервіс».

Також зазначено, що відтепер діти з народження матимуть можливість оформити паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Дітям до 16 років документ видаватиметься на 4 роки, а сканування відбитків пальців рук здійснюватиметься з 12 років і, виключно, за згодою батьків.

Нагадуємо, що з 11 червня 2017 року з 00 годин 00 хвилин вступив в дію безвізовий режим з країнами Європейського союзу. Тобто, сьогодні всі громадяни України, які є власниками біометричних паспортів, мають право без віз перебувати в будь-якій країні Європейського союзу (за винятком Великої Британії та Ірландії). Якщо паспорт не є біометричним, слід мати візу країни, до якої громадянин прямує. Крім того, необхідно виконати вимоги Європейського законодавства, такі як наявність коштів для перебування в країнах ЄС, наявність зворотного квитка та інше.

 

За пʼять місяців 2017 року до бюджетів сплачено майже 631 мільйон гривень

Начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун повідомив, що у січні – травні поточного року до бюджетів усіх рівнів від платників податків Нікопольського регіону надійшло 630,8 млн гривень. Це на 167,9 млн грн більше ніж торік.

Загалом за п’ять місяців 2017 року платники регіону до Державного бюджету сплатили 224,3 млн грн, що на 69,5 млн грн перевищує сплату за аналогічний період минулого року. Збільшення надходжень відбулось по всіх основних бюджетоформуючих податках.

Вагомо наповнюють бюджет – податок на додану вартість (80,7 млн грн), податок на доходи фізичних осіб (83,5 млн грн) та рентна плата за користування надрами (28 млн грн).

Місцеві скарбниці з початку року поповнено на 406,5 млн грн податків та платежів. Збір в кошик територіальних громад, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зріс на 98,4 млн гривень.

Традиційно значна питома вага у «місцевих» надходженнях припадає на податок на доходи фізичних осіб. За п’ять місяців сплачено 250,5 млн гривень.

Суттєво підтримують бюджети територіальних громад і суб’єкти малого підприємництва – «спрощенці», які сплатили 36,7 млн грн єдиного податку. Землевласники та землекористувачі забезпечили місцевим бюджетам більше 82 млн гривень.

 

Майже 14 мільйонів гривень від платників Нікопольського регіону – на підтримку Збройних сил

З початку року платники міст Нікополь, Марганець, Покров, Нікопольського району та смт Томаківка перерахували 13,8 мільйонів гривень військового збору. Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, сума надходжень збору на підтримку української армії складає 6,2 відсотки від загальної суми надходжень до державного бюджету у 2017 році від Нікопольського регіону.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 163 ПКУ).

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ПКУ, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.

 

Нікопольська ОДПІ: У січні-травні 2017 року платники податків перерахували 193,2 млн. грн. єдиного внеску

Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, платники податків Нікопольського регіону у січні-травні поточного року сплатили 193,2 млн. грн. єдиного внеску. Відносно минулого 2016 року надходження ЄСВ зросли на 41,8 млн. грн., темп росту 127,6 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями «максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)» – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

 

Землекористувачі та власники землі сплатили понад 82 мільйони гривень

Платники податків, юридичні та фізичні особи, що перебувають на обліку у Нікопольській ОДПІ, сплатили протягом січня — травня 2017 року понад 82 млн грн плати за землю. Ці кошти були спрямовані до місцевих бюджетів. Якщо порівнювати надходження цього податкового платежу з аналогічним періодом минулого року, то коштів у поточному році до місцевих скарбниць перераховано на 11,4 млн грн більше. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.

Відповідно до податкового законодавства, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у звітному році.

 

Стан розгляду звернень громадян за січень-травень 2017 р.

З початку року до Нікопольської ОДПІ надійшло 4 письмових звернень громадян, що на 6 звернень менше, ніж за відповідний період 2016 року (10). Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.

Найчастіше у зверненнях громадяни порушували наступні питання:

— відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків;

— інформування про ухилення від сплати податків;

На всі звернення громадян було надано ґрунтовні відповіді без порушень контрольних термінів та згідно чинного законодавства.

 

ДФС: Податкова звітність приймається та обробляється у встановленому порядку

Враховуючи появу останнім часом у ЗМІ інформації щодо проблем з поданням податкової звітності, Державна фіскальна служба України повідомляє, що станом на 16 червня поточного року звітність, у тому числі із податку на додану вартість, приймається та обробляється у встановленому порядку.

Для забезпечення платникам можливості подання звітності в електронному вигляді на офіційному веб-порталі ДФС функціонує рубрика «Електронна звітність».

Платники та розробники програмних забезпечень мають можливість отримати актуальні інформаційно-аналітичні матеріали, нормативне забезпечення, розроблені, відповідно до формату (стандарту), електронні формати для запровадження подання звітності, електронних сервісів та інших документів до органів ДФС.

Також повідомляємо, що відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, починаючи з 01.04.2017 у тестовому режимі функціонує система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (СМКОР).

У зв’язку з цим, протягом квітня — червня 2017 року проводяться технічні та регламенті роботи, які пов’язані з тестовим режимом роботи СМКОР та протягом яких здійснюється доопрацювання як Єдиного реєстру податкових накладних, так і інших інформаційних систем ДФС.

Водночас нагадуємо, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція, яка в електронному вигляді надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом цього часу не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, то така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Митниками затримано морепродукти вартістю близько 4,4 млн. грн.

За результатами проведення спільних контрольно-пошукових заходів працівниками Одеської митниці ДФС та Міжрегіональної митниці ДФС на митному посту «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС було проведено митний огляд товару, який прямував з Китаю до України.

Згідно з поданими до митного оформлення товаросупровідними документами, заявлена вартість товару «морепродукти (кальмар солено-сушений, філе путассу з перцем, кільця кальмара копчені)» становить 83,6 тис. доларів США.

Однак під час перевірки документів встановлено, що компанія-продавець фактично продала товари за іншою ціною, ніж заявлялась Одеській митниці. Як виявилось, справжня вартість товару майже в 2 рази перевищує задекларовану і становить 166 тис. доларів США, що складає близько 4,36 млн. гривень.

З метою зменшення розміру митних платежів Одеській митниці ДФС надавались документи з неправдивими відомостями, необхідні для визначення митної вартості товарів, що є ознакою порушення митних правил, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України.

Відповідно до норм Митного кодексу України та Податкового кодексу України, базою оподаткування товарів при ввезенні їх на митну територію України є митна вартість цього товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ст.485 Митного кодексу України, санкції якої передбачають накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, яка становить понад 581 тис. гривень.

 

Дніпропетровська митниця ДФС з початку року забезпечила понад 179,8 млн. грн. на ремонт доріг

За результатами січня-травня 2017 року в рамках експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів на реконструкцію та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення, а також поліпшення дорожньої інфраструктури, Дніпропетровською митницею ДФС до бюджету Дніпропетровської області направлено 179,8 млн. грн.

Нагадуємо, минулого року Кабінетом Міністрів України започатковано митний експеримент, спрямований на розвиток інфраструктурних об’єктів, в тому числі з фінансового забезпечення реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг. В рамках експерименту здійснюється перерахування 50% від перевиконання щомісячних планових митних платежів у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів.

Завдяки плідній співпраці Дніпропетровської митниці ДФС та Дніпропетровської обласної державної адміністрації у 2017 році вдалося виконати ремонтні роботи доріг, які понад 15 років не ремонтувалися: Кіровоград — Кривий Ріг – Запоріжжя та Дніпропетровськ – Царичанка – Кобеляки – Решетіловка.

Дніпропетровська митниця ДФС у своїй роботі і надалі докладатиме максимальні зусилля для покращення благоустрою області.

 

ДФС: З березня 2017 року платникам не надавалися розстрочки платежів до бюджету

Протягом 2017 року платникам було надано 7 розстрочок платежів до бюджету на загальну суму за договорами розстрочення 2283,7 млн. грн., з яких на сьогодні вже погашено 1061,2 млн. грн. Усі розстрочки були надані протягом січня-лютого 2017 року. З березня розстрочки платежів до бюджету платникам не надавалися.

По 3 розстрочкам ще не настали терміни сплати, а отже вони залишаються діючими, на суму 981,2 млн. грн. За цими розстрочками держава додатково вже отримала відсотки на суму 120,3 млн. грн. і ще отримає більше 100 млн. гривень до кінця року.

Надані розстрочки були повністю забезпечені ліквідним майном підприємств на загальну суму 3294,2 млн. грн. (нерухомість, автомобілі, виробниче обладнання, тощо), переданим у податкову заставу згідно з вимогами Податкового кодексу України.

При цьому основну суму розстрочок (2004,2 млн. грн., або 84 відс. від загальної суми наданих розстрочок) було надано підприємствам, що мають важливе значення для енергетичної безпеки країни, сприяють прискоренню повної енергонезалежності та забезпечують високі енергетичні соціальні стандарти.

Нагадаємо, що для отримання розстрочки платник має відповідати критеріям, чітко визначеним ст. 100 Податкового кодексу України та Порядком розстрочення. При цьому ДФС розглядає по суті лише ті звернення, які надходять від Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС з відповідним пакетом попередньо перевірених та опрацьованих документів, який містить відповідний висновок про доцільність або недоцільність надання розстрочки.

Надається розстрочка тим платникам, які тимчасово відчувають фінансові ускладнення та відповідно існує загроза утворення або накопичення ними податкового боргу. Водночас вони повинні мати задовільний фінансовий стан для спроможності розрахуватися за цією розстрочкою та додатково сплатити державі відсотки за користування нею, розмір яких на 20 відсотків перевищує ставку Нацбанку і з огляду на суми розстрочок є значним.

У разі несплати платежів за розстрочкою вона розривається, а сума набуває статусу податкового боргу і стягується згідно з порядком, визначеним Податковим кодексом та іншими законами з цього питання.

Порядок є загальним і не містить жодних виключень.

 

Дніпропетровською митницею ДФС через «єдине вікно» оформлено понад 10 тис. декларацій

Дніпропетровська митниця ДФС повідомляє, що з 1 серпня 2016 року на митній території України працює електронна система обміну даними між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами «єдине вікно», яка спрощує процедури митного та інших видів контролю, а також сприяє усуненню можливостей для корупції.

У січні-травні 2017 року з використанням порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» на Дніпропетровській митниці ДФС оформлено понад 10 тис. митних декларацій, на підставі електронних заявок, поданих підприємствами для проведення видів державного контролю, а це приблизно 22% від загальної кількості митних декларацій, оформлених за 5 місяців поточного року.

За період з 01.01.2017 по 24.05.2017 Дніпропетровська митниця ДФС посідає вагоме місце за кількістю митних оформлень товарів за принципом «єдиного вікна». Спостерігається тенденція збільшення обсягів загальної кількості оформлених митних декларацій від 0,4% до 22%.

На теперішній час на території Дніпропетровської області (у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС), функціонують 16 місць митного оформлення. Із них 13 місць митного оформлення визначені та, відповідно, обладнані для роботи із застосуванням принципу «єдиного вікна».

З метою оптимізації та прискорення експортно-імпортних операцій, створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровська митниця ДФС пропонує всім суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати митне оформлення товарів за принципом «єдиного вікна».

 

ДФС оновлена інформація по деяких реєстрах

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі «Реєстри» у червні поточного року розміщена оновлена інформація по наступних реєстрах:

— Реєстр форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДФС України станом на 13.06.2017 (http://sfs.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_n.htm;

— Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДФС від 07.06.2017 №406 (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/294360.html);

— Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на провадження митної брокерської діяльності станом на 08.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/94921.html);

— Інформація щодо внесених місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пива до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 08.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/82860.html);

— Інформація щодо внесених місць зберігання оптових виноматеріалів до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 18.05.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/82860.html);

— Інформація щодо місць зберігання спирту у Донецькій області, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 01.01.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/82860.html);

— Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу станом на 01.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/94929.html);

— Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів станом на 07.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/151988.html);

— Єдиний реєстр торговельних організацій, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави, станом на 01.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/235648.html).

 

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року зросли більш як на 1,8 мільярдів гривень

У Дніпропетровській області за п’ять місяців поточного року надходження до місцевих бюджетів становлять 8 млрд. 052,1 млн. гривень, що на 1 млрд. 849,8 млн. гривень більше, ніж за відповідний період 2016 року.

Так, на 1 млрд. 064,2 млн. гривень збільшилися надходження з податку на доходи фізичних осіб, всього їх надійшло 4 млрд. 152,0 млн. гривень. На 231,0 млн. гривень більше, ніж в минулому році, сплатили юридичні та фізичні особи земельного податку та орендної плати. Всього до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло 1 млрд. 540,9 млн. гривень плати за землю.

На 205,7 млн. гривень збільшилися надходження з єдиного податку, який сплачують суб’єкти малого підприємництва, загалом надходження становлять 761,3 млн. гривень.

 

Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.

Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

 

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK — зворотній зв’язок.

 

Які суб’єкти господарювання належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Нікопольська ОДПІ повідомляє.

Відповідно до п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Про внесення ОСББ до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба стосовно внесення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (далі – ОСББ) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.

До неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткова організація), що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і не є платниками податку на прибуток, можуть бути віднесені, зокрема, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 (далі – Порядок №440).

Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом за основним місцем обліку неприбуткової організації з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п.4 Порядку №440 (підпункти 4 та 5 Порядку №440).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації ОСББ власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захист їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулює Закон України від 29.11.2001 №2866-ІП «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» зі змінами (далі – Закон №2866).

Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання (абзац четвертий ст.4 Закону №2866).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону №2866 статут ОСББ складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Типовий статут ОСББ затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.10.2015 за №1220/27665 (далі – Типовий статут).

Розділом І Типового статуту передбачено, що:

— ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (будинків) відповідно до Закону №2866 (п.1 розділу І Типового статуту);

— ОСББ діє відповідно до Закону №2866, чинного законодавства України та статуту (п.2 розділу І Типового статуту);

— ОСББ набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (п.4 розділу І Типового статуту).

Пунктом 6 розділу IV Типового статуту передбачено заборону розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб.

Таким чином, Типовий статут містить положення щодо:

— утворення в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність неприбуткової організації, а саме Законом №2866 (пункти 1, 2, 4 розділу І Типового статуту);

— заборони розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб (п.6 розділу IV Типового статуту).

Враховуючи зазначене, у разі утворення ОСББ у порядку, визначеному Законом №2866, складання статуту ОСББ відповідно до Типового статуту, а також відповідності ОСББ вимогам, встановленим п.133.4 ст.133 ПКУ, таке ОСББ може бути включено до Реєстру.

 

Податковий календар на 20 червня 2017 року

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що

20 червня, вівторок,

останній день сплати:

  • авансового внеску з єдиного податку на червень 2017 року платниками єдиного податку 1 та 2 групи;
  • єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень 2017 року, крім гірничих підприємств;
  • акцизного податку за травень 2017 року (доплати у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованого з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку)*

_________

*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222).

останній день подання звітності:

  • податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
  • податкової декларації з акцизного податку за травень 2017 року;
  • податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за травень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;
  • податкової декларації з рентної плати за травень 2017 року з розрахунком:

— рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

— рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

— рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

— рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

  • звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за травень 2017 року;
  • заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з третього кварталу 2017 року.

 

Про розрахунок сум податкових зобов’язань

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 22.05.2017 №12767/7/99-99-19-01-01-17 (далі – лист ДФС №12767) повідомила про порядок розрахунку сум податкових зобов’язань, які виникають при випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі.

Лист №12767 з додатком до нього, в якому наведено приклади заповнення графи 47 МД щодо нарахування мита, податку на додану вартість та процентів з сум податкових зобов’язань, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/listi/72136.html

 

Чи сплачують фізичні особи – підприємці, призвані на військову службу, податок на доходи фізичних осіб?

Відповідно до п.25 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зі змінами та доповненнями, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання ПДФО з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

ПДФО, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.

Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію».

 

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2016 рік

Нікопольська ОДПІ нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.

Для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року фізичній особі необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31 грудня 2017 року.

Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки відповідно до норм ПКУ дозволено включати наступні витрати:

Категорії витрат (відображається у р.13 декларації) Норма ПКУ Назва витрат, дозволених для включення до податкової знижки
1 Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУ Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ
2 Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ
3 Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
5 Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення
6 Підпункт 166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита
7 Підпункт 166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива
8 Підпункт 166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Акцентуємо увагу, що норма п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ щодо права на податкову знижку за витратами, понесеними для компенсації вартості платних послуг з лікування, відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. На сьогодні такий закон не прийнято, а, отже, платники податків не мають право на отримання знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ.

 

Змінено перелік обставин, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 10.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №393 (далі – Постанова №393), якою внесено зміни до переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235.

Зокрема, уточнено, що обставинами, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій ст.141 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» зі змінами та доповненнями, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин:

  • сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
  • рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

В останньому випадку заявник додатково має подати довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили.

Постанова №393 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 10.06.2017 №106.

 

Затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 07.06.2017 №406 (далі – Наказ №406) затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).

Оновлений Реєстр РРО містить 82 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 70 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Також, наведено перелік із 5 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016 – 2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.

Відповідно до п.3 Наказу №406 визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 20.04.2017 № 275 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

Наказ №406 оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 09.06.2017 за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/72162.html

 

Дніпропетровська митниця ДФС інформує про основні правила перевезення ручної поклажі на борту літака

Ручна поклажа – це будь-який вантаж пасажира, окрім того, що зареєстрований і зданий у багаж, який перевозиться у пасажирському салоні літака під наглядом самого пасажира та під його відповідальність.

Що дозволено брати до ручної поклажі?

Рідини і схожі на них речовини

  • лише в ємностях об’ємом не більше 100 мл. При цьому всі ємності з рідиною, загальний об’єм яких не може перевищувати 1 л, мають бути запаковані в окремий прозорий пакет із защіпкою.

Ці правила не стосуються дитячого харчування, якщо ви летите з немовлям віком до 2 років, або ліків, необхідних хворому під час польоту.

Продукти харчування

  • фрукти та овочі (зазвичай не більше 2 кг на людину);
  • яйця;
  • м’ясні та рибні продукти (окрім паштетів і консервів із вмістом понад 100 мл рідини);
  • морепродукти (не заморожені й герметично запаковані);
  • тверді сири;
  • крупи та борошно;
  • сухе молоко;
  • будь-які цукерки та шоколад, торти та іншу випічку, печиво;
  • сендвічі, хот-доги, бутерброди;
  • горіхи;
  • чіпси, насіння, сухарики тощо.

Однак якщо ви не плануєте спожити ці продукти під час перельоту, уважно ознайомтеся з митними правилами ввезення товарів у країну призначення.

Електричні прилади

  • мобільні телефони та планшети;
  • електронні книжки;
  • лептопи/ноутбуки;
  • фото- і відеокамери;
  • портативні музичні та відеоплеєри;
  • фени, плойки та прасочки для волосся;
  • портативні (“дорожні”) праски

електробритви.

Зверніть увагу, що великі громіздкі предмети, наприклад, ноутбук необхідно вийняти з ручної поклажі і покласти окремо до сканеру при проходженні контролю авіаційної безпеки у аеропорту.

Косметику та засоби гігієни

  • зубна щітка (у тому числі й електрична);
  • безпечна бритва і її змінні касетні леза;
  • твердий дезодорант.

Медикаменти

  • таблетки;
  • перекис водню;
  • перев’язувальні матеріали.

 

Документи, цінні речі та прикраси

  • дорогі прикраси;
  • документи;
  • цінні речі;
  • гаманець з грошима.

 

Дитячі та інвалідні візки

Більшість авіаперевізників дозволяють безкоштовно перевозити в салоні літака дитячу люльку або автокрісло, якщо ви подорожуєте з дитиною.

Але перед вильотом обов’язково ознайомтеся з правилами тієї авіакомпанії, якою подорожуєте.

 

Також у салоні літака можна провозити

  • парасольки;
  • бінокль чи невелику підзорну трубу;
  • електронні сигарети;
  • милиці чи ковіньку (ціпок).

 

У ручній поклажі завжди, без винятків, заборонено перевозити

  • вибухові речовини (у т.ч. феєрверки, петарди, хлопавки, бенгальські вогні тощо);
  • стислі і зріджені гази;
  • легкозаймисті речовини;
  • радіоактивні матеріали;
  • окислювачі і перекис, підбілювачі;
  • отруйні речовини;
  • їдкі і корозійні речовини;
  • а також будь-яку зброю.

 

Внесені зміни до порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 03.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №377 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1215» (далі – Постанова №377).

Постановою №377, зокрема, внесено зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену (далі – Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1215(далі – Постанова №1215).

Цей Порядок визначає механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання легких та важких дистилятів, вироблених в Україні, на які встановлено нульову ставку акцизного податку відповідно до підпункту 229.2.1 пункту 229.2 статті 229 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), або до ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану без сплати акцизного податку відповідно до підпункту 229.3.1 пункту 229.3 статті 229 ПКУ для використання зазначених нафтопродуктів як сировини для виробництва етилену.

Постановою №377 приведено у відповідність до ПКУ Постанову №1215 та Порядок.

Постанова №377 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 03.06.2017 №102.

 

Контроль за провадженням яких видів діяльності щодо митної справи здійснюється ДФС?

Нікопольська ОДПІ інформує, що статтею 404 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями визначені види діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів, а саме:

1) митна брокерська діяльність;

2) відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі;

3) відкриття та експлуатація митного складу;

4) відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу;

5) відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання;

6) відкриття та експлуатація вантажного митного комплексу.

 

Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат фізичними особами – платниками єдиного податку

Нікопольська ОДПІ нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №800/27245, затверджено:

— форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та порядок її ведення;

— форму книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядок її ведення.

Книги ведуться за вибором платника податку у паперовому або електронному вигляді, форми яких можна знайти на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/ (графа «Форма заяви» пункту 6 «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку» розділу «Адміністративні послуги, що надаються державними податковими інспекціями»).

У разі обрання ведення книги у паперовому вигляді платник єдиного податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності).

Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платниками єдиного податку є адміністративною послугою, що надається державними податковими інспекціями.

Ознайомитися з інформацією щодо надання адміністративних послуг можна на веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/.

 

Характерні помилки при заповненні податкової звітності з екологічного податку за перший квартал 2017 року

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України за результатами попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за перший квартал 2017 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності.

  1. Платниками під час заповнення додатків до податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497, зі змінами (далі – Декларація), не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» збільшені на 12% ставки екологічного податку (далі – Податок), що діяли у 2016 році.

Так, деякими підприємствами за кодом забруднюючої речовини 245.1.001 «Азот амоній» задекларовано зобов’язання за ставкою «1293,1» замість «1448,27».

  1. У випадку, коли коефіцієнт дорівнює «1», графа 5 додатку 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти» (далі – додаток 2) і графи 5 та 6 додатку 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» (далі – додаток 3) до Декларації платниками не заповнюються або замість «1» зазначається «0».
  2. У графі 5 додатку 2 і графах 5 та 6 додатку 3 до Декларації платниками зазначається коефіцієнт інший ніж передбачено Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) або замість коефіцієнта зазначається ставка Податку.

Так, відповідно до пункту 245.4 статті 245 ПКУ за скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки Податку збільшуються у 1,5 рази. При цьому деякими платниками у додатку 2 до Декларації зазначені коефіцієнти «2,5»; «3»; «10»; «11» замість «1» або «1,5».

  1. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код не зазначається .
  2. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

Так, наприклад, на код «245.1.003» («Завислі речовини») зазначена ставка 18968,25 грн. за тонну (відповідно до ПКУ ставка для цього коду забруднюючої речовини складає 41,54 грн. за тонну).

Згідно з ПКУ зазначена ставка екологічного податку відповідає коду «245.2.003» – «Забруднюючі речовини, що скидаються у водні об’єкти, які не зазначені в групі кодів 245.1.000 та для яких встановлено гранично допустиму концентрацію або визначено орієнтовно безпечний рівень впливу понад 0,1 – 1 (включно) міліграмів на 1 літр».

  1. Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.

Так, замість додатку 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до Декларації заповнювався додаток 2 до Декларації – за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників екологічного податку на забезпечення правильного заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.

 

Затверджена нова форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким у новій редакції викладено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та форми додатків до неї.

Так, у формі Декларації з’явились нові рядки:

  • рядок 07.2 «страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування»;
  • рядок 09.1 «сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 – рядок 09.1.2)):»;
  • рядок 09.1.1 «загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею»;
  • рядок 09.1.2 «сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення»;
  • рядок 09.2 «сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України».

Із форми Декларації виключені рядки, пов’язані з розрахунком авансових внесків із податку на прибуток підприємств (рядок 26 – до змін), і рядки щодо виправлення помилок по авансових внесках (рядки 36, 37, 38 та 39).

Змінилася таблиця для відміток про наявність додатків. У ній з’явилося нове поле «ФЗ», в якому платники мають проставляти позначку «+» під час подання разом із декларацією фінансової звітності.

Так, відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток, є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Також внесено зміни до таблиці «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» (до змін) Декларації. Тепер у формі Декларації вона розміщена відразу за таблицею «Наявність додатків» і має назву «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

Крім того, внесено зміни до форм додатків до Декларації, а саме до:

— додатку ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

— додатку ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

— додатку ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку»;

— додатку ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)»;

— додатку РІ «Різниці»;

— додатку АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації»;

— додатку ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Наказ №467 набирав чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.06.2017 №45).

 

Реалізація технічно складних побутових товарів, що були у використанні, та на які гарантія продавцем не надається здійснюється із застосуванням РРО

РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які належать відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 року № 231.

При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі технічно складними побутовими товарами, що були у використанні, та на які гарантія продавцем не надається, фізичним особам — підприємцям — платникам єдиного податку необхідно проводити такі розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України; п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 16.05.2017 р. N 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК.

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені строки

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 — Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Тобто збільшення доходу, наданого у вигляді коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, дає змогу податковому агенту сплатити податок на доходи фізичних осіб виключно з цього доходу.

Крім того, зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Нормами Податкового кодексу не передбачено застосування для військового збору натурального коефіцієнта.

Отже, об’єктом оподаткування військовим збором є уся сума добових витрат, яка оподатковується податком на доходи фізичних осіб без застосування натурального коефіцієнта.

Зазначена норма передбачена пп.164.2.11 ст. 164; п. 164.5 ст. 164; пп. 1.2 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 7.05.2017 р. № 232/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

 

Порядок заповнення граф 4 та 5 («одиниця виміру товарів/послуг») податкової накладної

Серед переліку обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній визначено, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

У податковій накладній графи 4 та 5 — «одиниця виміру товарів/послуг» заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

Так, у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених податкових накладних за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: -1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування; -2) в операціях, звільнених від оподаткування; -3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; -4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі 4 вказується «грн».

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

у графі 5 зазначається код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо у графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня у КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Зазначена норма передбачена п. 201.1 ст. 201; п.11 та п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженим наказом МФУ від 31.12.15 N 1307.

 

Оподаткування ПДВ операцій з компенсації орендарем вартості комунальних послуг та енергоносіїв орендодавцю

Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).

У випадку, якщо орендодавцем є небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальному порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті, зокрема за спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем до бази оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів та розглядаються як окремий об’єкт оподаткування ПДВ.

Тобто, якщо компенсація комунальних витрат здійснюється окремо (не у складі орендної плати), то операції з оплати послуг оренди і відшкодування вартості комунальних послуг є окремими об’єктами оподаткування ПДВ.

Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе (або не включає, залежно від умов договору оренди) відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної має бути складений та зареєстрований в ЄРПН відповідний розрахунок коригування.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 04.08.2016 №26595/7/99-99-15-03-02-17.

 

Застосування платником податку на прибуток річного звітного періоду, якщо у І кварталі 2017 року дохід перевищив 20 млн. грн.

Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень встановлюється річний податковий (звітний) період.

До річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Оскільки підставою для річного декларування податку на прибуток є показник доходу від усіх видів діяльності за попередній рік, то незалежно від того, що у І кварталі дохід отримано більше 20 млн. грн., платник податку застосовує річний звітний період.

Зазначена норма передбачена п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.

 

Оподаткування доходу працівника у вигляді вартості використання житла

Нікопольська ОДПІ нагадує, що правила оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України, згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізособи-резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу  включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Ця норма не містить посилань на те, що дохід у вигляді вартості використання житла, яке є власністю юридичної особи (працедавця) та надане у користування працівнику відповідно до умов колективного договору, не оподатковується ПДФО. Зазначене лише свідчить, що такі доходи не є додатковим благом.

Таким чином, якщо за договором позички юрособа передає фізособі (працівнику) у користування житло без визначення грошової вартості такого користування, то у розумінні Кодексу немає кваліфікуючої ознаки доходу, поняття якого наведено у пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Детальніше у листі ДФС України від 24.05.2017 р. N 324/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

 

Сектор організації роботи