/ПОДАТКОВА НІКОПОЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ ІНФОРМУЄ!

ПОДАТКОВА НІКОПОЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ ІНФОРМУЄ!

Податок на нерухомість в 2018 році

У 2018 році податок на нерухомість нараховуватиметься фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості за звітний 2017 рік. Про це нагадав перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський.

Так, підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.

Мінімальна заробітна плата на 01.01.2017 р. визначена у розмірі 3 200,00 грн. Отже, граничний розмір ставок, передбачений для розрахунку податку в 2018 р. за звітний 2017 р., не повинен перевищувати 1,5 %, або 48,00 грн за 1 м2 бази оподаткування.

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 статті 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

УВАГА!!! Змінено бюджетні рахунки для сіл, селищ і міст, що об’єднались у територіальні громади

На Нікопольщині триває процес децентралізації та у зв’язку з цим об’єднання територіальних громад сіл, селищ та міст регіону. Відтак відповідно до вимог Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» у органах Державної казначейської служби України з 01.01.2018 відкриваються нові рахунки для зарахування надходжень до новоутворених об’єднаних територіальних громад, місцеві ради яких набули повноважень за результатами місцевих виборів, що відбулися у 2017 році. Разом із тим попередні рахунки, що були відкриті для сіл, селищ, міст, що увійшли до складу об’єднаних територіальних громад, починаючи з 01.01.2018 закрито. Про це повідомила начальник відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Нікопольської ОДПІ Ярина Кальник.

Отож, шановні платники, будьте уважними! І задля недопущення випадків помилкової сплати податків і зборів на неправильні бюджетні рахунки з подальшими негативними наслідками як для бюджету ОТГ, так і для суб’єкта господарювання, що помилився, дізнайтесь реквізити відкритих в органах Казначейства рахунків на веб-порталі ДФС України в рубриці «Бюджетні рахунки» за гіперпосиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Реалізація технічно складних побутових товарів із застосуванням РРО

На особистій зустрічі, яка пройшла в Нікопольській ОДПІ із платниками податків начальник відділу реєстрації та обліку платників, ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків управління обслуговування платників Нікопольської ОДПІ Ольга Жевнерова повідомила щодо реалізації технічно складних побутових товарів із застосуванням РРО.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 року № 231.

При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі технічно складними побутовими товарами, що були у використанні, та на які гарантія продавцем не надається, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити такі розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України; п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 16.05.2017 р. N 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК.

 

Особливості використання РРО під час продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту

Начальник відділу реєстрації та обліку платників, ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків управління обслуговування платників Нікопольської ОДПІ Ольга Жевнерова на прес-конференції проінформувала про особливості використання РРО під час продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Згідно з редакцією п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка діє з 01.01.2017, реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книги не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Згідно з п.296.10 ст.296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями I, II і III груп (незалежно від обраного виду діяльності), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. Але, норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 №231 (далі – Перелік №231). Ця постанова набула чинності з 08.05.2017.

Це норми законодавства, а ось як вони працюють на практиці, давайте обговоримо на прикладі конкретних ситуацій.

Наприклад:

Чи обов’язково застосовувати РРО у разі реалізації виключно технічно складних побутових товарів, які були використані і на які гарантія продавцем таких товарів не надається (техніка б/в)?

Згідно з Переліком №231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони і мобільні телефони, які мають згідно УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00. При цьому, виключень щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням зареєстрованого і переведеного у фіскальний режим роботи РРО.

Чи необхідно на всіх господарських одиницях застосовувати РРО підприємцю – платнику єдиного податку, що здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, тільки в одній з господарських одиниць, а на інших – супутні товари (послуги)?

Якщо підприємець – платник єдиного податку II або III груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній з господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції з використанням РРО на всіх структурних підрозділах. Зокрема, слід застосовувати РРО або розрахункові книги і книги обліку розрахункових операцій на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів. Адже вимоги законодавства відносяться до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Як бути у тому випадку, якщо суб’єкт господарювання сумнівається, чи відноситься товар, яким він торгує, до Переліку №231?

З питання уточнення відповідності товарів коду товарної класифікації згідно УКТ ЗЕД слід звернутися до Торгівельно-промислової палати України (її регіональним відділенням), або Науково-дослідного інституту судових експертиз, або Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Окрему увагу хочу приділити питанню застосування РРО фізичними особами – підприємцями, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування ІІ і ІІІ груп та нагадати їм, що у разі перевищення обсягу доходу в 1 000 000 гривень протягом календарного року вони зобов’язані у своїй діяльності застосовувати зареєстрований, опломбований і переведений у фіскальний режим роботи РРО.

 

В 2017 році на Дніпропетровщині майже 88% судових справ вирішено на користь держави

Юристи ГУ ДФС у Дніпропетровській області довели у судах обґрунтованість вимог податкового законодавства по 2185 справах з 2489 розглянутих, або по 87,8%. Сума коштів, яку вдалося захистити для казни правовикам ДФС регіону, складає 1 млрд. 600,2 млн. грн., або 79,5% від суми розглянутих справ.

У порівнянні з 2016 роком показник позитивного вирішення на користь територіальних органів ГУ ДФС збільшився по кількості на 14,5%, по сумі на 27,7%.

Загалом показники за січень – грудень 2017 року щодо кількості справ, що знаходилися на розгляді, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зменшилися по кількості на 1281 справу, по сумі на 1,6 млрд. грн.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області)

 

ДФС: До плану-графіка перевірок на 2018 рік включено 5,5 тис. платників податків

Згідно з вимогами Податкового кодексу, ДФС перейшла від щоквартального планування документальних перевірок платників податків до формування річного плану – графіка.

Так, до плану-графіка на 2018 рік включено 5,5 тис. платників податків – юридичних осіб  з обсягами задекларованих доходів понад 1,2 млрд. грн.

Всі відібрані до планових перевірок підприємства мають критерії ризику від провадження ними господарської діяльності. Зокрема, з відібраних суб’єктів господарювання:

– 2 901 – мають рівень сплати податку на прибуток нижчий за рівень сплати по відповідній галузі;

– 2 881 – мають рівень сплати ПДВ нижчий за рівень сплати по відповідній галузі;

– 1 050 – задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в сумі майже 117,2 млн. грн.;

– 385 – мали відносини з контрагентами, що знаходяться в розшуку, ліквідовані, збанкрутували на загальну суму операцій 591 млн. грн.;

– 372 – мають розбіжності між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом на загальну суму 399 млн. грн.;

– 199 –здійснювали операції з придбання товарів (послуг) у сумнівних постачальників на загальну суму 207 млн. грн.;

– 34 – здійснили зовнішньоекономічні операції на загальну суму майже 8 млрд грн через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах.

План-графік проведення перевірок на поточний рік відкритий для громадськості та оприлюднений на веб-порталі (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html).

При здійсненні аудиту ДФС робить акцент на збільшенні обсягів саме планових перевірок. У 2017 році до плану-графіку потрапило 5,1 тис. суб’єктів господарювання на підставі аналізу ризиків, як відзначалося вище, в 2016 році – 4,8 тис.

Загалом, протягом 2017 року підрозділами аудиту ДФС порушникам законодавства донараховано грошових зобов’язань на суму

26,6 млрд. грн., забезпечено узгодження 16,4 млрд. грн., у тому числі

5,4 млрд. грн. податку на прибуток та 4,3 млрд. грн. податку на додану вартість.До бюджету надійшло 5,1 млрд. грн.

Основним порушенням, що допускали перевірені платники податків,було завищення податкового кредиту та валових витрат внаслідок їх формування за операціями із «сумнівними» суб’єктами господарювання.

Завдяки таким схемам легалізуються товари невідомого походження, зокрема, одержані в результаті необлікованого виробництва або від домогосподарств; документально оформлюється придбання неіснуючих товарів чи реально не наданих послуг (оформлення безтоварних операцій) з віднесенням їх вартості на витрати та, як наслідок, заниженням бази оподаткування податком на прибуток.

Крім того, штучно переноситься реальна база оподаткування ПДВ (переважна частина податкових зобов’язань) від виробників товарів і послуг (при первинному їх продажу за значно нижчими, ніж діючі на ринку, цінами) до інших суб’єктів господарювання, які перекривають суми власних податкових зобов’язань схемним податковим кредитом. Такий різновид схем застосовується, зокрема, при реалізації природного газу власного видобутку, здачі в оренду приміщень торгівельно-розважальних центрів.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Документи, які необхідно надати фізичній особі для отримання ЕЦП

Для отримання послуг електронного цифрового підпису (ЕЦП) фізичній особі необхідно:

– надати Реєстраційну картку, заповнену відповідно до зразка (у двох примірниках) та оформити необхідні документи за списком, наведеним на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС acskidd.gov.ua («Розділ «Реєстрація користувачів»), а саме:

  • надати копію паспорта підписувача (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) та сторінку з відміткою про реєстрацію місця проживання) або копію паспорта підписувача виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку та копія

паперового витягу з Єдиного державного демографічного

реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або копія Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника;

  • надати копію посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, засвідчену підписом власника, або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (для іноземних громадян);
  • надати копію картки платника податків*, засвідчену підписом власника. За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою, засвідчена підписом власника. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.

* – у разі, якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копія картки платника податків не подається.

Більш детальна інформація розміщена на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням

https://acskidd.gov.ua/fiz_osoba

 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

З метою якісного обслуговування платників податків та забезпечення умов для швидкого та комфортного процесу адміністрування податків на офіційному веб-порталі ДФС України запроваджено 14 сервісів, якими сьогодні користуються більшість платників податків. Одним з них є загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – «ЗІР»).

Робота «ЗІР» направлена на забезпечення платників податків своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією. Інформаційне наповнення «ЗІР» здійснюється на підставі функціональних повноважень органів ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру та, з метою мінімалізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.

Сервіс забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, у т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використання Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.

Більш детально про роботу «ЗІР» можна дізнатися на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: zir.sfs.gov.ua.

 

У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис»

Нікопольська ОДПІ інформує, що в електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс» («ЗІР») функціонує розділ «Електронний цифровий підпис».

Цей розділ містить:

– актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;

– інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням www.acskidd.gov.ua;

– місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts;

– можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».

Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.

 

Щодо розділу «Ставки податків і зборів»

Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.

 

Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.

Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Актуально для платників податків!

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу idd@sfs.gov.ua з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.

Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).

Торгуючи технічно складними побутовими товарами – застосовуй РРО

Нікопольська ОДПІ нагадує, що Положенням п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України та статтею 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) передбачено обов’язковість застосування РРО суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

З 08.05.2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. №231, якою затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.

Таким чином, починаючи з 08.05.2017 року такі суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

 

До уваги громадян! Кампанія декларування – 2018 розпочалася

Нікопольська ОДПІ нагадує, що з початку року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2017 року.

Громадяни зобов’язані включити суму отриманих протягом 2017 року доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 травня 2018 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за наслідками звітного 2017 року, а також нарахувати і сплатити до 1 серпня 2018 року податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір з таких доходів.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір, тощо;

– від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто 9600 грн. за 2017 рік (3200 грн. х 12 міс. х 25% = 9600 грн.);

– інвестиційного доходу;

– іноземного доходу;

– в інших, передбачених ПКУ випадках.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2018 року декларація подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2017 за №821/30689.

З детальною інформацією щодо порядку заповнення декларації та її формою можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням :http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2018

 

Якщо отримані спадщина чи подарунок оподатковуються за нульовою ставкою, то податкова декларація про майновий стан і доходи не подається

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.

 

З 1 січня 2018 року стартувала кампанія декларування доходів

Жителям Нікопольщини, які в минулому році отримали доходи, з яких не було сплачено податки, варто подбати про подання річної податкової декларації. Нагадаємо, що цього року громадяни звітують про доходи за минулий рік за новою формою декларації. Заповнити і подати декларацію можна до 1 травня 2018 року в податковій інспекції за місцем реєстрації.

Звертаємо увагу, що до доходів, які згідно законодавчих вимог підлягають обов’язковому декларуванню, належать: доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався; доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо); спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення; доходи від продажу інвестиційних активів; іноземні доходи.

Щоб виконати свій конституційний обов’язок і подати річну податкову декларацію громадянам треба звернутися в Центр обслуговування платників, Саме тут фахівці ДФС нададуть необхідні консультації та допоможуть правильно заповнити декларацію про отримані доходи.

 

У 2018 році податкова соціальна пільга застосовується у разі, якщо місячна заробітна плата не перевищує 2470 грн.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Законом України “Про державний бюджет на 2018 рік” від 07.12.2017 року № 2246 V-ІІІ, з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено в розмірі 1762 грн.

Отже розмір доходу (заробітної плати), що дає право на податкову соціальну пільгу у 2018 році, становить 2470 грн. на місяць (1762 грн. х 1,4).

Зазначена норма передбачена пп. 169.4.1 ст. 169 Податкового Кодексу України.

 

Податок на додану вартість: новорічні зміни 2018 року

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII, який опубліковано в газеті «Голос України» 30 грудня 2017 року.

Вказаним Законом, зокрема:

– змінена процедура зупинення податкових накладних/розрахунків коригування. Встановлено, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, встановлених Кабінетом Міністрів України. З 01.01.2018 року і до прийняття відповідного рішення Уряду зупинення податкових накладних/розрахунків не здійснюється;

– встановлені умови та порядок розблокування та реєстрації податкових накладних у ЄРПН для податкових  накладних, які були заблоковані до дня введення в дію Закону;

– платникам, які будуть ввозити на митну територію України до 1 січня 2020 року промислове обладнання для виробничих потреб, надано право на розстрочку на 24 місяці сплати «імпортного» ПДВ;

– поширено ставку ПДВ 7% на операції з постачання та ввезення на митну територію України всіх медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

– встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ: ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро у несупроводжуваному багажі; ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях;

– уточнено норму щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання (передплати) та доставки дитячих книжкових видань;

– визначено терміни реєстрації у ЄРПН для розрахунків коригування податкових накладних на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг – протягом 15 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем);

– до 31 грудня 2018 року звільнено від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України виключно електромобілів (у тому числі вироблених в Україні);

– до 1 січня 2023 року поширено звільнення від ПДВ на визначених Кодексом умовах на операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті, а також розширено поняття “програмна продукція”.

 

Рентна плата: зміни з 01.01.2018

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема у частині рентної плати, а саме:

– збільшено ставки з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

– запроваджено ставки рентної плати на видобуток природного газу із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до/понад 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) у розмірі 12% та 6% відповідно.

Крім того, звертаємо увагу, що з 01.01.2018 пунктом 110 розділу I Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 255 ПКУ у частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води та порядку нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води.

 

Нововведення до спрощеної системи оподаткування з 01.01.2018

Нікопольська ОДПІ інформує, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема у частині оподаткування на спрощеній системі, а саме:

– запроваджено нарахування та сплату податку з доходів нерезидента у порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ, платниками єдиного податку, які здійснюють на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України;

– встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100%.

 

Затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

Нікопольська ОДПІ інформує, що 05.01.2018 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі – Постанова №148).

Положенням визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

Крім того передбачена можливість, зокрема:

– здійснення підприємством збору готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків;

– здавання готівкової виручки (готівки) до банку через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів, або через підприємства, які отримали ліцензію Національного банку України на надання банкам послуг з інкасації;

– застосування, в разі наявності, сертифіката відкритого/посиленого ключа електронного цифрового підпису під час надання послуг в електронній формі або під час здійснення інформаційного обміну з іншими суб’єктами електронної взаємодії.

Водночас визнано такими, що втратили чинність, постанови Правління Національного банку України:

– від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320;

– від 10 серпня 2005 року №277 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за №944/11224;

– від 13 грудня 2006 року №454 «Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за №1362/13236;

– від 29 квітня 2009 року №252 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21 травня 2009 року за №448/16464;

– від 13 грудня 2006 року №454 «Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за №1362/13236;

– від 29 квітня 2009 року №252 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21 травня 2009 року за №448/16464;

– від 22 грудня 2010 року №573 «Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09.03.2011 за №279/19017;

– від 06 червня 2013 року №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.07.2013 за №1109/23641;

– від 25 листопада 2016 року №407 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року №210».

З текстом Постанови № 148 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Постанову № 148 опубліковано на офіційному веб-порталі Національного банку України 04.01.2018.

 

Платникам податку на додану вартість

У зв’язку з набранням чинності Закону України від 7 грудня 2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом №2245 (з 1 грудня 2017 року по 30 грудня 2017 року включно) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у Реєстрі у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 (до 31 грудня 2017 року) щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі.

Пояснення і копії документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких у Реєстрі зупинено до 1 грудня 2017 року, платниками не подаються.

Також, у зв’язку з виключенням Законом №2245 пункту 74.2 статті 74 Кодексу, починаючи з 31 грудня 2017 року Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (із змінами), до ДФС не подається.

 

Термін подання платниками єдиного податку першої і другої груп декларації та строки сплати податку

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої та третьої групи.

Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п.295.1 ст.295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

– календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

– календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками, зокрема першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ».

 

Заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів, у разі зміни номенклатури товарів/послуг

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 із змінами і доповненнями, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у розрахунку коригування зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється).

Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка коригується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції).

При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.

Наприклад, у податковій накладній було три рядки з різним видом (номенклатурою) товару і потрібно анулювати товар (номенклатуру) по другому рядку та додати новий товар (номенклатуру). В такому разі в розрахунку коригування до такої податкової накладної:

для анулювання товару, зазначеного у рядку «2» податкової накладної, у графі 1 зазначається номер рядка «2» і зі знаком «-» вказуються показники щодо такого товару;

для додавання нового товару (номенклатури), у графі 1 вказується «4» і зі знаком «+» вказуються показники щодо нового товару.

У графі 2 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 101 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ».

 

Внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245).

Законом №2245, зокрема, внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами, які передбачають встановлення заборони, зокрема роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим та виноградним дистилятом спиртовим та імпорту і експорту виноградного дистиляту спиртового.

 

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих положень) Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, а саме:

– змінено визначення безнадійної заборгованості для цілей оподаткування банківських установ;

– уточнено вимоги щодо відповідальності релігійних організацій при порушенні законодавства відповідно до якого вони зареєстровані та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

– передбачено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік, подається у 60-ти денний термін;

уточнено різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), при здійсненні фінансових операцій;

– уточнено норми щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення зазначеної норми не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи;

– уточнена редакція норми щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів літакобудування.

 

Зміни у трансфертному ціноутворенні

Нікопольська ОДПІ інформує, що 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих положень) Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині трансфертного ціноутворення, а саме:

доповнено перелік господарських операцій, які є контрольованими:

– господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

доповнено критерії для визнання операцій контрольованими:

– господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

уточнено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення, яка подається на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

змінено термін надсилання запиту центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, для подання документації щодо контрольованих операцій з 01 травня на 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено;

уточнено строки сплати суми податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки»;

уточнено норми щодо укладання договорів за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер.

 

Особливості ввезення фізичними особами на митну територію України товарів у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі (крім підакцизних товарів та особистих речей)

З 1 січня 2018 року змінилися правила оподаткування товарів, що ввозяться фізичними особами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через автомобільні та залізничні пункти пропуску. Мова йде про зміни в оподаткуванні ПДВ. Правила щодо сплати ввізного мита по ставці 10% залишились у чинній редакції Митного кодексу України (стаття 374).

Не оподатковуються податком на додану вартість операції з:

– ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин.

Тобто мова йде про фактичні часові обмеження, в той час як  “безподатковий” поріг в 500 євро залишається без змін.

– ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

Є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення товарів:

– сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, при цьому базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті;

– сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, але фізична особа, яка переміщує товар була відсутня в Україні менше ніж 24 години або в’їжджала в Україну частіше одного разу протягом 72 годин. Базою оподаткування у даному випадку є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

Моніторити норми дотримання часових обмежень, а у разі перевищення – здійснювати адміністрування ПДВ та ввізного мита посадові особи митниць Державної фіскальної служби будуть на виконання статті 374 Митного кодексу. Згідно із законодавством, Держприкордонслужба, яка здійснює паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю має інформувати посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби.

Правила оподаткування товарів, що ввозяться фізичними особами через повітряні пункти пропуску на державному кордоні України, не змінювалися. Безмитний поріг складає 1000 євро.

Якщо сумарна фактурна вартість ввезених товарів перевищує еквівалент 1000 євро, то у цьому випадку сплачується податок на додану вартість. При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

Нагадаємо, що Президентом України підписано Закон України № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», прийнятий 07 грудня 2017 року Верховною Радою України.

30 грудня 2017 року Закон № 2245 офіційно опубліковано у газеті Верховної Ради України «Голос України».

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Перелік уповноважених бірж, які здійснюють продаж майна платників, що перебуває у податковій заставі

Перелік товарних бірж, яким відповідно до результатів конкурсу надані ДФC повноваження з продажу майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, в 2018-2020 роках:

  1. Західно-Українська регіональна агропромислова біржа (м. Львів);
  2. ТБ “Кіровоградська Універсальна Товарна Біржа” (м. Кропивницький);
  3. Правобережна товарна біржа (Дніпропетровська обл., м. Кам’янське);
  4. Товарна біржа “Українська Універсальна Товарна Біржа” (м. Київ);
  5. Товарна біржа “Подільська” (м. Хмельницький);
  6. Харківська товарна біржа (м. Харків);
  7. Українська універсальна біржа (м. Полтава);
  8. Товарна Біржа “Українська енергетична біржа” (м. Київ);
  9. Товарна біржа “ІННЕКС” (м. Київ);
  10. Одеська аграрна Біржа (Одеська обл., Біляївський р-н., с. Хлібодарське);
  11. Центральна універсальна біржа (м. Полтава);
  12. Перша українська міжрегіональна товарна біржа (м. Вінниця);
  13. Публічне акціонерне товариство “Українська біржа” (м. Київ);
  14. Товарна біржа “Київська агропромислова біржа” (м. Київ);
  15. Товарна біржа “Українські контракти” (м. Київ);
  16. Товарна біржа “Українська агропромислова” (м. Київ);
  17. Товарна біржа “Київський Інсайдерський Фонд” (м. Київ);
  18. Товарна біржа “Міжрегіональна товарно-промислова біржа” (м. Київ);
  19. Товарна біржа “Українська міжрегіональна спеціалізована” (м. Київ);
  20. Товарна біржа “КМФБ” (м. Київ);
  21. Товарна біржа “Універсальна товарно-сировинна біржа” (м. Київ).

 

Продавці технічно складних побутових товарів повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій

Нікопольська ОДПІ нагадує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 16 березня 2017 року № 231 (далі за текстом – Постанова № 231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік).

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО містить 8 груп товарів:

«Вироби із чорних металів»,

«Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини»,

«Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»,

«Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»,

«Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»,

«Годинники всіх видів та їх частини»,

«Музичні інструменти; їх частини та приладдя»,

«Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

Загалом в групах понад 50 підгруп і усього понад 300 позицій товарів.

Окрім того, постановою внесено зміни до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506. З цього Порядку виключено додаток 1 “Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні”.

Постанова №231 опублікована 07.04.2017 в “Урядовому кур’єрі” №66/2017 і набрала чинності через 30 днів з дня її опублікування (з 08.05.2017).

 

Відображення операцій від перерахунку іноземної валюти в обліку юридичної особи – платника єдиного податку

Доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.

Юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку.

Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.

У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.

Від’ємні курсові різниці, що виникають при продажу іноземної валюти та її перерахунку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1 ст. 292, п.п. 296.1.3 ст. 296, Податкового кодексу України.

 

Про визначення податкової адреси громадянина

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З метою забезпечення сприятливих умов для громадян в реалізації свого конституційного обов’язку щодо сплати податків, ДФС України щорічно з 1 травня по 30 квітня проводить Кампанію декларування доходів громадян. Протягом цього терміну усі громадяни, які отримали доходи, що не були оподатковані у минулому році, можуть подати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Крім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV із змінами та доповненнями, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

 

З 5 січня 2018 року діє нове Положення про ведення касових операцій

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що з 5 січня 2018 року набрало чинності Положення про ведення касових операцій  у національній валюті, затверджене постановою Національного банку України від 29.12.2017 року №148. Одночасно втратила чинність постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.

НБУ, зокрема, виклав у новій редакції пункт про обмеження розрахунків готівкою:

Так відповідно до п.6 розділу ІІ Положення суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень уключно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на

переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Одночасно п.3 розділу  І Положення НБУ  визначив поняття «готівкові розрахунки»:

готівкові розрахунки – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

 

Для новостворених платників єдиного податку першої та другої груп сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску

Фізична особа – підприємець, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання першої чи другої групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування єдиного внеску за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності фізичної особи – підприємця, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені фізичні особи – підприємці, віднесені до платників єдиного податку першої та другої груп, нараховують єдиний внесок у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) нараховується:

для ФОП (крім ФОП ЄП), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464) на місяць;

для ФОП – платників ЄП – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому порядку ФОП, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (першої чи другої групи), вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 301).

 

Умови застосування касового методу податкового обліку платниками ПДВ

Згідно із п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) касовий метод – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Також за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Згідно з п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01.01.2019.

Виходячи із зазначеного, особи, що застосовують/можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначені пунктами 187.1, 187.10 ст. 187 ПКУ та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.06).

 

Сектор організації роботи