/ПОДАТКОВА НІКОПОЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ ІНФОРМУЄ!

ПОДАТКОВА НІКОПОЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ ІНФОРМУЄ!

До уваги платників податку на додану вартість!

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі — Комісія) інформацію за встановленою формою J(F)1312301 (далі — Таблиця) щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці просимо звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування рекомендуємо відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.

Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні  і розуміються як різні коди.

 

Затверджено зміни до форми податкової декларації з рентної плати

Нікопольська ОДПІ інформує, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №778/30646 (далі – Наказ №545), крім п.4 Змін до форми Податкової декларації з рентної плати, що набирає чинності з 01.01.2018.

Наказ №545 вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.

Наказом №545, зокрема:

  • у новій редакції викладено форму додатку 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до податкової декларації з рентної плати;
  • внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 та додаток 21 до податкової декларації з рентної плати);
  • внесено зміни до «Переліку кодів видів радіозв’язку» (додаток 15 до податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ №545 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

 

ДФС запропонувала інструкцію щодо правильного заповнення Таблиці платника податків

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf розміщено «Інструкцію як правильно заповнити Таблицю платника податків» (далі – Інструкція).

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування Інструкцією при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

При зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати Таблицю платника податків (далі – Таблиця), що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів.

ДФС зазначила, як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену Таблицю, вона прийнята комісією ДФС та у подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються.

 

У разі виявлення платником податку на прибуток помилок у фінансовій звітності, разом з уточнюючою Декларацією подається виправлена фінансова звітність (додаток ФЗ)

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 №897, у редакції від 28.04.2017 №467) фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».

Отже, у разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлений додаток ФЗ до Декларації.

Зазначена норма передбачена п. 44.2 ст. 44, п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.

 

Затверджено Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для здійснення моніторингу оцінки ступенів ризиків системі СМ КОР

Державною фіскальна служба України наказом від 30.06.2017 №461 затверджено Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Перелік №461 затверджено на виконання п.п. 1 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

 

Затверджені форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухомість

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 24.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 №483 (далі – Постанова №483).

Постановою №483 відповідно до п.п.72.1.2.4 п.п.72.1.2 п.72.1 ст.72, абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266, абзаців другого та третього п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені форми:

— типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку (далі – Типове рішення 1);

— типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Типове рішення 2).

До кожної із зазначених форм Типових рішень затверджені, як додатки, форми:

— «Ставки земельного податку» (додаток 1 до Типового рішення 1);

— «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 1 до Типового рішення 2);

— «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку» (додаток 2 до Типового рішення 1);

— «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 2 до Типового рішення 2).

Нагадаємо, що відповідно до абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Абзацами другим та третім п.284.1 ст.284 ПКУ стосовно земельного податку визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Постанова №483 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.07.2017 №129.

 

Якщо втрачена та/або пошкоджена інформація через кібератаку – порядок дій платників для незастосування штрафних санкцій

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон №2143).

Відповідно до цього Закону, тимчасово, до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом №2143 зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності.

Як зазначила Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу, документами, які підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є копії заяви до правоохоронних органів або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.10 розділу 6 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, зі змінами та доповненнями у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право, зокрема, отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

 

Коли необхідно звітувати за оновленою формою декларації екологічного податку?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.05.2017 за №675/30543 (далі – Наказ №495), яким, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (далі – Наказ №715).

Відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п.250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ).

Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715, із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності, починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 120.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Про затвердження змін до форми звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС №19001) повідомила про основні зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521 (далі – Наказ №469), до форми звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі – Звіт).

ДФС звернула увагу на нововведення щодо:

  • вступної частини нової форми Звіту;
  • звітного (податкового) періоду;
  • заповнення окремих рядків Звіту;
  • особливостей відображення доходів та видатків (витрат), у тому числі безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;
  • фінансової звітності.

Оскільки відповідно до положень п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями у разі недотримання неприбутковим підприємством, установою, організацією (далі – неприбуткова організація) вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

З повним текстом листа №19001 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/304163.html

Нагадуємо, що Наказ №469 набрав чинності 20.06.2017.

 

Відповідальність платників податків за неподання документації з трансфертного ціноутворення

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 20.07.2017 №19084/7/99-99-14-01-02-17 (далі – лист ДФС №19084) надано роз’яснення щодо застосування штрафних санкцій у випадку неотримання платниками податків запиту про надання документації з трансфертного ціноутворення, направленого відповідно до підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 73.3 ст.73 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПКУ.

Підпунктом 16.1.7 п.16.1 ст.16 ПКУ встановлено обов’язок платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до п.п.39.4.8 п.39.4 ст.39 ПКУ на запит ДФС, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ.

У разі коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, визначеному у п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до п.п.39.4.6 п.39.4. ст.39 ПКУ та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Зазначена додаткова інформація або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.

Запит вважається надісланим (врученим), якщо його вручено платнику податків особисто чи його представнику, надіслано на адресу останнього відомого місцезнаходження платника податків з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

У разі коли пошта не може вручити запит на подання документації з трансфертного ціноутворення платнику податків через відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмову отримати запит, невстановлення фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, то такий запит, направлений з дотриманням вимог підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 п.39.4 ст.39, статей 42 і 73 ПКУ, вважається врученим у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення (із зазначенням причин невручення). Відповідна інформація також може бути отримана контролюючим органом на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» шляхом звернення до сервісу відстеження пересилання поштових відправлень.

З урахуванням вищезазначеного, у разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.3 ст.120 ПКУ.

Лист №19084 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/72293.html

 

До уваги неприбуткових організацій!

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521 (далі – Наказ №469), яким у новій редакції викладено форму звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі – Звіт).

У зв’язку з цим Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надані роз’яснення щодо звітування неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації).

Так, зокрема, стосовно заповнення окремих рядків Звіту ДФС повідомила наступне.

Основна частина форми Звіту викладена у новій редакції та складається з двох частин.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), чи ні.

Кількість рядків, що відображають доходи неприбуткової організації, скорочено з 16 до 11.

У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Форму Звіту доповнено новими за змістом рядками, а саме:

► рядок 1.5 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, і послуг), отриманих для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;

► рядок 1.7 «разові, періодичні, цільові внески та відрахування засновників і членів» (у попередній формі Звіту такі доходи відображались у рядках 1.8 та 1.9);

► рядок 2.3 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних (переданих) для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;

► рядок 2.6 «інші видатки (витрати)».

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Частина II Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п.133.4 ст.133 ПКУ.

У зв’язку із редакційними змінами положень п.133.4 ст.133 ПКУ змінився розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, який відображається у рядку 5 Звіту та дорівнює сумі рядків 3 та 4.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього9» графи 7 розділу 4 додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».

Оскільки відповідно до положень п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

 

Інформація про укладені договори з оренди нерухомості подаватиметься рієлтерами за новою формою

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за №700/30568 (далі – Наказ №497).

Підпунктом 170.1.6 п.170.1 ст.170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Наказом №497 відповідно до п.п.170.1.6 п.170.1 ст.170 ПКУ затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).

Наказом №497 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 №846 «Про затвердження форми Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за №105/24882.

Цей Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

 

Президент України підписав закон, який передбачає незастосування штрафних санкцій до платників через кібератаку

Президент України підписав Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків)», який був прийнятий Верховною Радою України 13 липня 2017 року. Він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до закону, за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків штрафні санкції не застосовуватимуться.

Всі податкові накладні/розрахунки коригування, які були складені  у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими за умови їх реєстрації не пізніше 31 липня 2017 року. Відповідно штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуватимуться.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Крім того, тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка  міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання  у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену зазначену вище інформацію.

Також у разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату/пошкодження інформації, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

 

Затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №523, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.06.2017 за №719/30587 (далі – Наказ №523), яким затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (далі – Порядок).

Цей Порядок, розроблений відповідно до ст.52 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), визначає порядок ведення та форму єдиної бази індивідуальних податкових консультацій (далі – Реєстр).

Дія Порядку поширюється на індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК), надані у письмовій формі.

Держателем Реєстру є ДФС, яка забезпечує його ведення (п.4 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що усі ІПК підлягають обов’язковій реєстрації в Реєстрі та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС і повинні містити:

— назву «Податкова консультація»;

— дату реєстрації;

— реєстраційний номер у Реєстрі;

— опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;

— обґрунтування застосування норм законодавства;

— висновок з питань практичного використання норм законодавства, зазначених в ІПК.

Інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей.

У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені п.53.2 ст.53 ПКУ, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду (п.9 Порядку).

Наказ №543 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

 

Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, подається за основним місцем обліку

Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, для проставлення штампу контролюючого органу і підпису відповідальної особи з метою подальшого подання Декларації до територіального управління Національного банку України суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу в якому такого суб’єкта господарювання взято на облік за основним місцем обліку платників податків.

Згідно з п. 3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 1996 року за №18/1043 (далі – Наказ № 207) встановлено, що обов’язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік.

Пунктом 4 Наказу № 207 визначено, що про проведення декларування регіональними відділеннями Національного банку України (далі – НБУ) і державними податковими інспекціями суб’єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми.

Послідовність подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України (далі – Декларація) визначено в спільному листі Національного банку України (далі – НБУ) та Державної податкової адміністрації України від 17.04.2003 № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316 (далі – Лист № 28-311), зокрема пунктом 1 Листа № 28-311 визначено, що Декларація подається у двох примірниках до державної податкової адміністрації (інспекції) за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності.

Після отримання Декларації територіальне управління НБУ видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління НБУ та відбитком печатки відповідного територіального управління.

Зазначену довідку суб’єкт підприємницької діяльності подає контролюючому органу, до якого попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом начальника відповідного контролюючого органу або його заступника та відбитком печатки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 114.04).

 

Чи включаються витрати на оплату за навчання на військовій кафедрі до податкової знижки?

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку-резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг)у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподаткованого доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначено ст.166 Податкового кодексу.

Згідно пп..166.3.3 п.166.3 цієї статті платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164,6 ст.164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та /або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться, зокрема, у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров’я та морально-діловими якостями (пункти 1,2 ст.11 Закону №2232).

Таким чином, навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з навчальним закладом договором на навчання за певним фахом для здобуття середньої професійної або вищої освіти, тому включення витрат за таке навчання до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

 

Максимальний термін для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, в тому числі реєстрацію яких зупинено в СМ КОР

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після 01.01.2017.

З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

У разі якщо реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН зупинена на підставі відповідності критеріям, достатнім для зупинення їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п. 201.16.4 ст. 201 Податкового кодексу.

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Тобто перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 ст. 201 ПКУ.

Зазначена норма визначена п. 201.10 ст. 201, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

 

Особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.

Для виробників сільськогосподарської продукції передбачена можливість обрати річний податковий період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був визначений у редакції Податкового кодексу до 01.01.2017).

У разі обрання «особливого» річного податкового (звітного) періоду проставляється позначка у відповідному полі Податкової декларації з податку на прибуток.

Платники податку на прибуток — виробники сільсьгосподарської продукції, які обрали «особливий» річний податковий (звітний) період, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку на прибуток — виробники сільсьгосподарської продукції, які обрали «особливий» річний податковий (звітний) період, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р. та фінансової звітності – 29 серпня 2017 року.

Зазначена норма визначена п. 46.2 ст. 46; пп. 134.1.1 ст. 134 та п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України.

 

З 01.01.2017 року дивіденди, які виплачуються платником єдиного податку, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 9% для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування (ІСІ) та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Тобто, дивіденди, які нараховані та виплачені після 01.01.2017 р. нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, в тому числі платниками єдиного податку оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%.

Отже з 01.01.2017 р. дохід у вигляді дивідендів, нарахований платником єдиного податку за період 2016 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%.

Зазначена норма визначена п.п. 167.5.4. ст. 167 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 23.03.2017р. № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

 

Підприємці на загальній системі оподаткування можуть включати до складу витрат нараховану амортизацію основних засобів, які придбані у 2017 році

З 01.01.2017 року підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів, а також витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації земельні ділянки; об’єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Тобто, починаючи з 01.01.2017 р., підприємець на загальній системі оподаткування може включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім земельних ділянок; об’єктів житлової нерухомості; легкових та вантажних автомобілів).

Основні засоби, придбані до 01.01.2017 не підлягають амортизації з метою включення до витрат, оскільки нові правила амортизації стосуються лише основних засобів придбаних у 2017 році.

Зазначена норма визначена пп. 177.4.6 ст. 177 Податкового кодексу України.