/Нікопольська ОДПІ інформує!

Нікопольська ОДПІ інформує!

Продаж овочів і фруктів, вирощених на власній садибі, не оподатковується

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до положень Податкового кодексу України, не оподатковуються доходи фізичних осіб, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

— садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

— особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. У разі перевищення розміру площі земельних ділянок більше 2 гектар, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах (за ставками — ПДФО 18 % і військовим збором — 1,5 %).

Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок (форма 3-ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32).

Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

 

Діє новий порядок застосування податкової застави

Нікопольська ОДПІ інформує, що Міністерство фінансів України наказом від 16.06.2017 № 586 затвердив Порядок застосування податкової застави контролюючими органами.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків — фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до Податкового кодексу України або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів.

З метою забезпечення виконання платником податків обов’язків, визначених Податковим кодексом, майно такого платника податків у встановлених випадках передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, — з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, — з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 Податкового кодексу, — з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з-під податкової застави.

 

Про податкову знижку

Нікопольська ОДПІ нагадує , що статтею 166 Податкового кодексу, визначено право кожного громадянина на отримання компенсації з бюджету раніше сплаченого податку з доходів фізичних осіб. Оформити податкову знижку можна упродовж всього року – до 31 грудня. У громадян ще є час, аби звернутися до органів фіскальної служби за місцем реєстрації та подати декларацію. Адже витрати, понесені у звітному році, на наступний не переносяться. Перелік витрат для оформлення податкової знижки визначений законодавством. Зокрема, це:

відсотки, сплачені за користування іпотечним житловим кредитом, витрати на благодійність,

оплата навчання у вищих навчальних закладах платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення,

страхові платежі і пенсійні внески, сплачені страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення,

також витрати за переобладнання власного транспортного засобу,

вартість державних послуг і державного мита, пов’язаних з усиновленням дитини, оплату допоміжних репродуктивних технологій.

Для оформлення податкової знижки необхідно подати декларацію та додати копії платіжних і розрахункових документів: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, які ідентифікують продавця товарів, робіт чи послуг і їх покупця.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

 

Податкова накладна не надається отримувачу: чи зупиняється реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 зі змінами та доповненнями (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям (далі – Моніторинг) (п.1 Критеріїв).

Відповідно до п.5 Критеріїв усі ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС, зокрема відповідно до такої ознаки: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

У разі, якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідають зазначеній ознаці, – така ПН/РК не підлягають Моніторингу.

Тобто ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування не підпадають під автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК Критеріям та їх реєстрація не зупиняється.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Рентна плата за спеціальне використання води: типові помилки у поданій звітності за другий квартал 2017 року

Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України здійснила аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) за результатами діяльності юридичних осіб за другий квартал 2017 року та повідомила наступне.

За результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) встановлено, що окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.

Так має місце невірне заповнення платниками рядка 8 «Об’єкт оподаткування з початку року» Додатку 5, також виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, зі змінами.

 

Характерні помилки при заповненні податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року

Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України за результатами попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності, а саме.

  1. Платниками під час заповнення додатків до Податкової декларації екологічного податку, не враховано, що з 1 січня 2017 року збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.
  2. У колонці 3 додатків 1 – 3 до Декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.
  3. У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».
  4. У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), або замість коефіцієнта вказується ставка податку.
  5. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.
  6. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.
  7. Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників екологічного податку на забезпечення правильного заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.

 

Чи заповнюється додаток до критеріїв блокування податкової накладної, якщо отримано аванс за товари, постачання яких не відбулося

Нікопольська ОДПІ зазначає, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати інформацію на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з додатком (Таблиця даних платника податків) до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами .

При заповненні Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.02.17 №211).

При цьому відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ одним з обов’язкових реквізитів ПН є код товару згідно з УКТ ЗЕД. Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Тобто при заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника податку наявна вся необхідна інформація.

Отже, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

 

Перерахунок суми «овердрафту» в системі електронного адміністрування ПДВ

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 із змінами і доповненнями, складовою формули, що визначає суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є показник ∑Овердрафт – сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником податку – сільськогосподарським підприємством, що до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Показник ∑Овердрафт підлягає автоматичному перерахунку щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником-сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 ПКУ. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками ПДВ менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками ПДВ після 1 січня 2016 року, –  таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

Відповідна інформація розміщена у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Щодо правомірності розміщення неприбутковою організацією вільних коштів на депозитному рахунку в банку

Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

— утворена, та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ПКУ;

— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Підпунктом 133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ зазначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Зазначене питання викладено в індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 23.08.2017 №1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

 

До уваги платників податку на прибуток – «нульовиків»

Державна фіскальна служба України у листі від 04.09.2017 №23407/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року №592» (далі – лист ДФС №23407) у зв’язку з набранням чинності з 15.08.2017 постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – постанова №592) повідомила наступне.

Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону України від 21.12 2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України», яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).

Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з   1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток iз поданням спрощеної податкової декларації.

При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:

► дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати трьох мільйонів гривень;

► розмір нарахованого за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;

► відповідає одному з критеріїв:

— утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

— діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їx утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 oci6;

— які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 oci6.

Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному пepioдi досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному пepioдi, за ставкою 18%.

Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку відповідно до порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.

Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою постановою №592.

У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.20 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).

Лист №23407 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72418.html

 

Довідник типів об’єктів оподаткування для подання форми №20-ОПП оновлено

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 04.09.2017 ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Довідники» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/dovidniki-/127294.html оприлюднено новий довідник типів об’єктів оподаткування.

Нагадуємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Форма вказаного повідомлення передбачає заповнення типу об’єкта оподаткування.

 

Чи потрібно фізичній особі — підприємцю у разі перевищення у календарному році доходу понад 1,0 млн. грн., застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)

Нікопольська ОДПІ інформує, що правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Так, статтею 3 Закону №265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

— проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

— видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно п.296.10 ст.296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

— першої групи;

— другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які в календарному році перевищили обсяг доходу 1 млн. грн., зобов’язані з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки, РРО не застосовується.

Зазначене питання викладено в індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 28.08.2017 №1739/О/99-99-14-05-01-14/ІПК.

 

Робота на умовах неповного робочого дня (за основним місцем роботи): база нарахування єдиного внеску

Нікопольська ОДПІ повідомляє наступне.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону №2464 визначено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Отже у разі, якщо працівник за своїм основним місцем роботи виконує певну роботу на умовах неповного робочого дня і при цьому за фактично відпрацьований час сума заробітної плати становить менше законодавчо встановленого рівня, роботодавцю слід здійснювати нарахування єдиного внеску з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

 

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, кожного разу необхідно заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, має право подати згідно з Додатком до Критеріїв на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, інформацію щодо: — видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

— кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

— кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

Тобто, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

 

Нарахування сум податку на додану вартість можна здійснювати без податкових накладних

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум ПДВ встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПКУ зазначено, що платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» — «в» п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Довідково:Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 101.16).

 

Процедура розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної

Процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Скарги подають платники ПДВ до ДФС України протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

  • задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;
  • залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, а саме – протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Відповідно до п. п. 201.16.4 п. 201.15 ст. 201 ПКУ та п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (при надходженні до ДФС відповідного рішення суду).

 

При зупиненні реєстрації податкової накладної в ЄРПН в СМ КОР граничні строки реєстрації перериваються на період зупинення реєстрації

З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Таким чином, податкова накладна / розрахунок коригування реєструються датою внесення їх до ЄРПН.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН на підставі відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення, штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201, п.п. 210.16.4 ст. 201 та п. 120 1.1 ст. 120 1 Податкового кодексу України.

 

Розширено Перелік розрахункових операцій, які не підпадають під оподаткування

Нікопольська ОДПІ інформує платників про затвердження нового Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до пп.196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ. Вказаний Перелік затверджений постановою Правління Нацбанку України від 01.08.2017р. № 73 та набрав чинності з 4 серпня поточного року.

Тобто, починаючи з 4 серпня не є об’єктом оподаткування операції з розрахунково – касового обслуговування, зокрема :

— відкриття/закриття рахунків клієнтів банків (фізичних і юридичних осіб) у національній та іноземній валютах; документальне оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів; проведення розрахунків клієнтів; операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною; операції з касового обслуговування клієнтів; операції зі спеціальними платіжними засобами; операції з векселями; операції з електронними грошима.

Постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011р. №400 «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування» втратила чинність.

 

Податкова накладна не надається отримувачу: чи зупиняється реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст.201 Податкового кодексу з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами та доповненнями (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям (далі – Моніторинг) (п.1 Критеріїв). Відповідно до п.5 Критеріїв усі ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС, зокрема відповідно до такої ознаки: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування. У разі, якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідають зазначеній ознаці, – така ПН/РК не підлягають Моніторингу. Тобто ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування не підпадають під автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК Критеріям та їх реєстрація не зупиняється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 101.17).

 

Протягом календарного року суб’єкт господарювання може перейти на єдиний податок один раз

Нікопольська ОДПІ нагадує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу, щодо обмеження кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Зазначені норми визначені п.298.1.4 ст.298 Податкового кодексу України.

 

Податковий календар на 15 вересня 2017 року

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 15 вересня 2017, п’ятниця – це останній день подання:

— звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за серпень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за серпень

— заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІV кварталу та розрахунку доходу за попередній календарний рік

 

Як здійснюється реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку?

Реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 116.01).

ДФС в «Електронному кабінеті платника» запроваджено новий сервіс

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль). Про це повідомила ДФС на головній сторінці офіційного веб-порталу.

Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:

— завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах; про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах; про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;

— накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів;

— відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;

— отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція); про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).

Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

 

Оновлено програмне забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді

Нікопольська ОДПІ інформує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.21.0) станом на 30.08.2017.

  1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 03.07.2017 №621 «Про затвердження форми Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту» додано нові документи (початок дії з 01.09.2017):

— J0147701 – Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту.

  1. З метою належної реалізації наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» зі змінами та доповненнями додано нові версії документів (початок дії з 01.09.2017):

— F/J 1312602 – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено;

— F/J 1360102 – Документ довільного формату;

— F/J 1412402 – Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

  1. Виправлені помилки у таких формах:

— F/J0602006 – Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (початок дії з 01.01.2018).

— Фінансова звітність — у відповідності до форм звітних документів, що опубліковані на сайті Державної служби статистики України допрацьовано форми вводу та друку.

 

Затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 01.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за №942/30810 (далі – Наказ №637).

Наказом №637 відповідно до вимог п.п.14.1.562 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету (далі – Порядок).

Порядком визначаються загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послуг, передбачених ПКУ.

Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Електронний кабінет забезпечує захист даних (у тому числі персональних даних) від несанкціонованого доступу із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, яка є сукупністю організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на унеможливлення витоку, перехоплення, втрати, знищення, модифікації та блокування інформації.

Електронний кабінет включає відкриту (загальнодоступну) частину та приватну частину (особистий кабінет).

Усі користувачі без використання електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) мають доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету та можуть отримувати інформацію, необхідну для роботи контролюючих органів, яка відповідно до законодавства є відкритою та підлягає оприлюдненню.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП.

Наказ №637 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.09.2017 №68.

 

До уваги платників!

Нікопольська ОДПІ доводить до відома платників, що з метою роз’яснення суб’єктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства 22 вересня 2017 року у м. Києві за адресою: вул. Хрещатик, 14, готель «Хрещатик» відбудеться Національний податковий форум для платників податків на тему: «Трансфертне ціноутворення, прибуток, податок на додану вартість».

Початок семінару о 10.00 год., реєстрація з 9.30 год.

Для реєстрації на участь у форумі необхідно заповнити заявку на сайті: ww.visnyk.ua/forum

Додаткову інформацію можна отримати: (044) 501-06-42, (067) 506-32-64, mail@visnyk.ua

 

Чи необхідно отримувати нові посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису у разі зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання чи фізичної особи?

Відповідно до ст.7 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п.3.4.6 п.3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 401.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Для отримання інформаційних послуг платники податків можуть звертатись до Контакт — центру ДФС

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).

Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів);

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв’язку (або за наявним механізмом саll-bасk — вартість послуг безкоштовна).

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її та територіальних органів.

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

З метою якісного обслуговування платників податків та забезпечення умов для швидкого та комфортного процесу адміністрування податків на офіційному веб-порталі ДФС України запроваджено 14 сервісів, якими сьогодні користуються більшість платників податків. Одним з них є загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі — «ЗІР»).

Робота «ЗІР» направлена на забезпечення платників податків своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією. Інформаційне наповнення «ЗІР» здійснюється на підставі функціональних повноважень органів ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру та, з метою мінімалізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.

Сервіс забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, у т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використання Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.

Більш детально про роботу «ЗІР» можна дізнатися на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: zir.sfs.gov.ua.

 

В ЗІР функціонує розділ з митною інформацією

Нікопольська ОДПІ нагадує, що в ЗІР функціонує розділ «Інформація з питань митної справи».

Зауважимо, що новий розділ спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямом «Митна справа». Він містить графічні та текстові інформаційні матеріали з питань митного законодавства. Це – матеріали щодо заповнення граф митної декларації, довідкові таблиці стосовно завершення митних режимів та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.

Варто зазначити, що на сьогодні ЗІР об’єднує в собі майже 5 тисяч чинних запитань-відповідей, 668 нормативних та інформаційних документів, 807 витягів з письмових консультацій, підготовлених ІДД ДФС на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян. Крім того, ресурс надає можливість ознайомитись зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, змінами в законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.

Розміщена в ЗІР інформація постійно актуалізується та систематизується для оптимального сприйняття.

Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс», або за електронною адресою: http://zir.sfs.gov.ua.

 

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK — зворотній зв’язок.

 

Сектор організації роботи