/Нікопольська ОДПІ інформує!

Нікопольська ОДПІ інформує!

Шановні платники податків!

Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу податкової інспекції звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так-званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.

Керівництво Нікопольської ОДПІ просить всіх бути пильними, не реагувати на провокації та сприяти притягненню до кримінальної відповідальності шахраїв. У разі отримання будь-якої інформації просимо терміново повідомляти про це до Нікопольської ОДПІ за телефоном (05662)2-22-00 або до Управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України за телефоном 0-800-501-007.

 

Електронний цифровий підпис спростить подання звітності

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) дає можливість платникам податків оптимізувати процедуру подачі звітів, швидко та без перешкод звітувати до податкових, митних органів, не витрачаючи свій час, замовляти довідки, тощо.

Тож серед основних переваг представлення звітності в електронному вигляді варто виділити економію робочого часу та коштів на придбання бланків звітності, оперативне відстеження змін до форм звітності, уникнення втрат часу на черги при поданні звітності тощо.

Необхідними умовами для платника податків, який виявив бажання подавати податкову звітність в електронному вигляді, є наявність:

– комп’ютера з операційною системою Windows із доступом до мережі Інтернет;

– спеціалізованого програмного забезпечення для формування, підписання та подання податкової звітності до органів ДФС;

– чинних посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису посадових осіб, які підписують звітність, що слугує аналогом власноручного підпису в електронному вигляді, який забезпечує цілісність документів, конфіденційність, достовірність даних та ідентифікацію особи, яка відправила документ.

Щоб розпочати подання податкової звітності в електронній формі платнику податків необхідно укласти Договір «Про визнання електронних документів» з контролюючими органами. Такий договір укладається в електронному вигляді за допомогою обраного платником податків програмного забезпечення (онлайн-сервісу) для підписання та подання електронної звітності.

 

ДФС: При плануванні перевірок застосовуються виключно ризикоорієнтовані методи

За 8 місяців 2017 року за результатами проведених ДФС перевірок у сфері готівкового обігу застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 272,7 млн. грн. Це більше ніж за аналогічний період 2016 року на 35 відсотків.

За даними ДФС, завдяки підвищенню рівня суспільної свідомості збільшилась кількість громадян, які вимагають видачу розрахункових документів під час проведення розрахунків за придбані товари або надані послуги. При цьому почастішали випадки інформування ДФС про такі зловживання з боку суб’єктів господарювання.

Слід зазначити, що органи державної фіскальної служби при організації та проведенні контрольно-перевірочних заходів (як документальних, так і фактичних перевірок) застосовують виключно ризикоорієнтовані методи планування перевірок.

Так, ДФС з метою удосконалення організації контролю за проведенням розрахункових операцій розроблено перелік критеріїв відбору для перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу.

Критерії поділені на три ступені ризику: високого, середнього та незначного. Усі без виключення фактичні перевірки в 2016-2017 роках організовані за допомогою розроблених критеріїв.

Найбільше спрацювали такі ризики:

— наявність систематичних порушень Податкового кодексу України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні тощо;

— сума виторгів господарського об’єкта є суттєво меншою, порівняно з сумою виторгів інших господарських об’єктів суб’єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і мають однакові умови для отримання доходу;

— інформація від правоохоронних органів, органів державної влади та громадян щодо порушень вимог законодавства на господарському об’єкті суб’єкта господарювання.

Використання критеріїв відбору для перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу, є ефективним інструментом для відбору до перевірки платників податків щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій.

ДФС звертає увагу керівників суб’єктів господарювання на обов’язковість дотримання вимог чинного законодавства України при проведенні готівкових розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) та інших операцій з готівкою.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Митницями ДФС викрито порушення митних правил на суму 1,2 млрд. гривень

Станом на 25 вересня 2017 року митницями ДФС порушено понад 23 тис. справ про порушення митних правил на загальну суму 1,2 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість порушених справ зросла майже на 39%. Так, протягом майже 9 місяців 2016 року було порушено 16,7 тис. справ на суму 1,6 млрд. грн.

Із загальної кількості справ, порушених у цьому році, понад 5 тис. – це ті справи, за якими реально вилучені предмети правопорушень, на суму 519 млн. гривень. За результатами міжнародної взаємодії порушено 502 справи на суму 550 млн. гривень.

Найчастіше митні правила порушували під час переміщення промислових товарів, сировини та матеріалів. Загальна сума вилученого товару складає 379 млн. грн.

Продовольчих товарів та сільгосппродукції вилучено на 42 млн. грн., валюти – на загальну суму 53 млн. грн.., транспортних засобів – 38 млн. гривень.

За вказаний період митницями ДФС у повному обсязі розглянуто 14 тис. справ, за результатами яких накладено 383 млн. грн.. штрафів. До суду передано майже 5,9 тис. справ про порушення митних правил на суму 1 млрд. грн.

Також винесено майже 5 тис. постанов про накладення адміністративного стягнення, за результатами яких накладено штрафів майже на 348 млн. грн. Судами прийнято рішення про конфіскацію товарів на суму 362 млн. грн.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

За порушення законодавства з питань державної митної справи донараховано 153,6 млн. грн. грошових зобов’язань

За січень-серпень 2017 року підрозділами митного аудиту ДФС проведено 339 документальних перевірок на дотримання законодавства України з питань державної митної справи. За вказаний період донараховано грошових зобов’язань на суму 153,6 млн. грн. З них 89,3 млн. грн.., або 58,1% від нарахованих сум – узгоджено, до бюджету вже сплачено 14,2 млн. гривень.

Додатково проведено 15 перевірок, призначених відповідно до кримінального процесуального законодавства, за результатами яких донараховано 1 619,4 млн. грн. податкових зобов’язань.

Динаміка проведених перевірок у порівнянні з показниками за аналогічний період попередніх років свідчить як про збільшення кількості перевірок більш ніж в 1,5 раза, так і про розширення напрямів виявлених порушень. Для порівняння – за 8 місяців 2015 року було проведено 221 перевірку, 2016 року – 213.

Зокрема, питома вага донарахованих сум в розрізі виявлених порушень  становить:

—          31% – заниження митної вартості товарів ( 47,2 млн. грн.);

—          50% – порушення вимог митних режимів (75,7 млн. грн.);

—          9% – порушення вимог правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (13,4 млн. грн.);

—          4% – неправомірне застосування пільг (5,5 млн. грн.);

—          6% — інші порушення митного законодавства (8,6 млн. грн.).

Активізацію роботи у напрямі митного аудиту досягнуто за рахунок підвищення ефективності взаємодії, налагодження обміну інформації з департаментами митного напрямку.

Зокрема, лише в 2017 році за отриманою інформацією від Департаментів адміністрування митних платежів та організації протидії митним правопорушеннями, яка свідчила про ознаки порушення митного законодавства, підрозділами митного аудиту проведено 167 перевірок, за результатами яких донараховано 93,8 млн. грн.

Виявлені порушення стосувались правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, визначення країни походження (недійсність сертифікатів про походження), недекларування складових митної вартості та порушення вимог митних режимів.

За поданням Департаменту аудиту до 13 суб’єктів господарювання Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було застосовано спеціальні санкції – індивідуальне ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, передбачені статтею 37 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність».

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Податкові надходження від великого бізнесу перевищили 176 млрд грн

З початку року великий бізнес сплатив понад 176 млрд грн, що на 21% перевищує рівень відповідного періоду минулого року.

Частка податкових платежів великих платників, що обслуговуються Офісом великих платників податків ДФС, склала 58,3% від загального збору державного бюджету податкових платежів по Україні.

У розрізі основних податків державна скарбниця за 8 місяців отримала: податку на додану вартість – 76 млрд грн, акцизного податку – 41 млрд грн, податку на прибуток – 36,3 млрд грн та частину чистого прибутку – 6,6 млрд грн.

За результатами проведеного аналізу спостерігається значний ріст податку на додану вартість в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 13,4 млрд грн, або на 21%, податку на прибуток  на 9,3 млрд грн., або на 34% та акцизного податку на 6,9 млрд грн., або на 20%.

Позитивна динаміка зростання надходжень протягом останніх місяців пов’язана насамперед із зростанням відрахувань підприємств добувної промисловості, переробної промисловості, постачальниками електроенергії і газу, торгівлі.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

ДФС: Сума податкового боргу скорочена на 10 млрд. гривень

Протягом січня-серпня поточного року за результатами вжитих заходів ДФС забезпечено 10 млрд. грн. надходжень до зведеного бюджету за рахунок погашення податкового боргу. Із зазначеної суми 7,7 млрд. грн. спрямовано до державного бюджету.

Сума податкового боргу зведеного бюджету, без урахування новоствореного, скорочена до рівня 59,1 млрд. грн., державного бюджету – до 51 млрд. грн.

Загалом загальна сума податкового боргу зведеного бюджету станом на 1 вересня 2017 року складала 81,6 млрд. грн. З них 12,5 млрд. грн. – це борг підприємств, який сформувався протягом 8 місяців 2017 року. Тобто порівняно з 1 січнем 2017 року заборгованість підприємств перед бюджетом зросла на 18,1%.

Загальна сума податкового боргу державного бюджету станом на 1 вересня 2017 року складала 69,3 млрд. грн.., з яких 10,6 млрд. грн.. сформовано у поточному році.

Найбільша сума податкового боргу – це борг підприємств, не забезпечений активами для погашення. Такі підприємства заборгували 25,6 млрд. грн.., або 31,45% від загальної  суми боргу.

Також 15,7 млрд. грн. боргу мають підприємства системи ПАТ «Укрнафта», податковий борг підприємств, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких прийнято рішення суду про призупинення стягнення, – 10,3 млрд. грн. Таку ж суму – 10,3 млрд. грн. – заборгували підприємства АР Крим, м. Севастополь, Донецької та Луганської областей.

Банківські установи, які перебувають у процедурі ліквідації мають заборгованість 7,5 млрд. грн.

Найменші суми боргу у підприємств реального сектору економіки – 6,9 млрд. грн.. та фізичних осіб, стягнення заборгованості з яких здійснюється виключно органами ДВС, — 5,1 млрд. гривень.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

З початку року виявлено 2,5 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно

З початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 60 відс. перевірених платників.

До бюджетів донараховано понад 305 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб,  98 млн. грн. єдиного внеску та 22 млн. грн. військового збору.

Завдяки заходам податкового контролю було виявлено 2,5 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Крім цього, за результатами роботи працівників ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснено обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та проведено роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено близько 29 тис. трудових угод з найманими працівниками.

У січні – серпні 2017 року за рахунок спільних дій територіальних органів ДФС та місцевих органів влади, індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та вжитих заходів з контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі  1 354,7 млн. грн., надійшло 152,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 466,9 млн. грн. єдиного внеску.

До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.

Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – серпні 2017 року на засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 11,7 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи 10,8 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 29,4 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 36,3 млн. грн., військового збору – 2,3 млн. грн.

Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – серпні цього року підвищили рівень виплат понад 27,5 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло майже 83 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області прийняло участь у семінарі — практикумі для сільськогосподарських підприємств

Днями відбувся семінар – практикум на тему: «Актуальне про податки та землю для сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області», організований ГО «Інститут податкових реформ» та редакцією журналу «АгроPRO» для представників сільськогосподарських підприємств Дніпропетровщини.

У заході прийняли участь фахівець Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та ведучі спеціалісти журналу «АгроPRO».

На семінарі представник Головного управління надав роз’яснення щодо особливостей оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним соціальним внеском тощо.

Також, розглядались питання земельних, трудових правовідносин та ведення фермерських господарств.

По закінченню заходу присутніми висловлена готовність до співпраці та переконаність в необхідності подальшого продуктивного та якісного партнерства.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Платники Дніпропетровщини підтримали українську армію майже на 900 млн.гривень

На підтримку та зміцнення Збройних сил країни з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 855 мільйонів гривень військового збору. Порівняно з минулим роком показники відрахувань на потреби армії зросли на 2,3 мільйона гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 163 ПКУ).

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.

Підпунктом 1.4 п. 161підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 161підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ПКУ, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Про впровадження інвестиційних проектів — 2017 для підтримки малого та середнього бізнесу йшлося на семінарі

З метою формування передумов для впровадження інвестиційних проектів на територіях Васильківського, Межівського, Павлоградського, Петриківського, Покровського та Синельниківського районів, підтримки малих, середніх та фермерських підприємств, створення інвестиційно привабливих територій на базі Васильківської міської ради 21 вересня 2017 року проведено семінар за участі фахівця управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Лариси Федоренко, фахівців Дніпропетровського регіонального інвестиційного агентства (далі – ДІА), представників Дніпропетровської торгово-промислової палати (далі – ТПП), КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу «ДОР»», Кооперативної Академії з питань кооперації Дніпропетровської обласної громадської організації «Сільськогосподарська консультативна служба» (далі – Кооперативна академія), фахівців районних рад вищевказаних районів та представників малих, середніх та фермерських підприємств.

Лариса Федоренко доповіла про місцеві податки та збори, механізми стимулювання місцевою громадою та наголосила, що фіскальна служба постійно взаємодіє з представниками бізнесу, налагоджує ефективний діалог, покращує надання сервісних послуг.

Також, було представлено презентації ДІА «Фінансові ресурси/інструменти орієнтовані  на підтримку малого та середнього підприємництва» та «Чотири кроки громади на шляху створення інвестиційно – привабливих територій», КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу  «ДОР»» «Механізм реалізації регіональної програми малого та середнього підприємництва», Кооперативної Академії «Кооперація – шлях до успіху підприємців та громад» і проекти ТПП: «На допомогу бізнесу», «Центри підтримки експорту», «Центри підтримки бізнесу (спільно з ЄБРР)», «Представники ТПП за кордоном».

Під час семінару учасники заходу отримали від фахівців ряд актуальних роз’яснень та відповідей на свої запитання, а також побажання натхнення у реалізації власних задумів і ініціатив.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

З початку року платникам Дніпропетровщини повернули понад 500 мільйонів гривень ПДВ

Завдяки дієвому функціонуванню Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ, процес повернення бюджетних коштів платникам став максимально прозорим. Як повідомили фахівці управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, з початку року платники області отримали 522,1 млн. грн. бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі грошовими коштами на рахунки платників у банках — 516,7 млн.грн. Це на 100,9 млн. грн. більше, ніж торік.

Така системність та прозорість адміністрування та сплати ПДВ унеможливлює використання схем мінімізації цього податку. Також відповідно до статті 200.7.3 Податкового кодексу України Електронний реєстр автоматичного відшкодування ПДВ не має обмеженого доступу, він є публічним і відкритим.

За січень-серпень 2017 року платники податків Дніпропетровської області заявили до відшкодування ПДВ 633,1 млн гривень, що більше на 219,2 млн. грн порівняно з минулим роком.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Щодо заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації

Нікопольська ОДПІ нагадує, що законодавством України передбачено отримання сільгоспвиробниками бюджетної дотації.

Так, законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) закон України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон №1877) доповнено статтею 16¹ «Бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції ».

Механізмами реалізації положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону №1877 щодо отримання бюджетної дотації є, зокрема:

— постанови Кабміну України від 21.02.2017 №179 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру одержувачів бюджетної дотації, а також порядку надання відповідної інформації Державною фіскальною службою і Державною казначейською службою» (далі – Постанова №179) та від 22.03.2017 №178 «Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» (далі – Постанова №178), які набрали чинності 24.03.2017;

— наказ Мінфіну України від 23.02.2017 №275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як одержувача бюджетної дотації», зареєстрований в Мін’юсті України 28.02.2017 року за №263/30136 (далі – Наказ №275), який набрав чинності 28.02.2017;

— наказ Мінфіну України від 23 лютого 2017 року №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Мін’юсті України 28 лютого 2017 року за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017.

Порядок включення сельскогосподарських товаровиробників до Реєстру визначено пунктами 5 – 18 Порядку ведення Реєстру одержувачів бюджетної дотації, затвердженого постановою №179.

Форма заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації (форма №1-РОБД) (далі – Заява) затверджена Наказом №275.

Слід зауважити, що якщо у Заяві відсутні або недостовірно заповнені обов’язкові реквізити, дані Заяви не відповідають відомостям Єдиного державного реєстру або в Заяві відсутні дані про види діяльності, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації відповідно до пункту 16¹•³ статті 16¹ Закону №1877, контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову Заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). Після усунення виявлених недоліків сільськогосподарський товаровиробник може падати нову Заяву.

Контролюючий орган відмовляє у внесенні сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, якщо за результатами розгляду Заяви встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник не відповідає вимогам питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником, а саме 75% і більше, або якщо сільськогосподарський товаровиробник не зареєстрований платником ПДВ на дату подання Заяви, чи відносно такого сільськогосподарського товаровиробника на дату подання Заяви прийнято рішення про припинення.

Заява надається в електронній формі або на папері у місяці, що передує початку податкового періоду, з якого підприємство матиме право на отримання бюджетної дотації, і на протязі 5-ти календарних днів після закінчення граничного строку подання звітності по ПДВ для місячного звітного періоду.

Відповідно до пункту 10 Постанови №179 прийнята до розгляду Заява, розглядається податковим органом протягом 3-х робочих днів з дня її отримання. Якщо останній день строку розгляду Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то останнім днем вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим днем.

Ведення Реєстру та облік в ньому перерахованих сум бюджетної дотації на поточний рахунок платника в банку за кожний звітний податковий період, в якому відбулася виплата бюджетної дотації, здійснюється Державною фіскальною службою України.

З даними Реєстру одержувачів бюджетної дотації можна ознайомитись в розділі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу ДФС України «Електронний кабінет платника», розміщеного на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua).

 

Моніторинг податкових накладних: коли реєстрація не зупиняється

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18 (далі – лист ДФС №2723) повідомила, що починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова ПН/РК відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі — Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами (далі – наказ №567).

Усі податкові ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків (далі – Моніторинг), за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених п.- п. 1–4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідає одній з цих ознак, – така ПН/РК не підлягає Моніторингу.

Не зупиняється реєстрація ПН/РК якщо:

1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі ПН складаються у разі:

— здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;

— при умовному продажу (зокрема, при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПКУ, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю);

— при отриманні послуг від нерезидента;

— при здійсненні експортних операцій;

— зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації;

2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 41,12, 23,26,261,27,28,32,38,45,46,47 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);

3) обсяг постачання, в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис. грн. та керівник – посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена ПН/РК, що реєструється в ЄРПН;

4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн. грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018);

5) одночасно D>0,05, а P < Pм х 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН/РК

P – сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН/РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН/РК за останні 12 місяців.

Лист ДФС №2723 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72419.html

 

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток)?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі – Положення) підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в абзаці першому п.2.3 Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» із змінами і доповненнями встановлено граничну суму розрахунків готівкою:

  • підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень;
  • між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень;
  • фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

Згідно з п.1.14 ст.1 Закону України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон):

— електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;

— платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб (п.1.27 ст.1 Закону).

Враховуючи викладене вище, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 109.13 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ

Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа–підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Скарги платників податків: хто приймає рішення за результатами розгляду

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 08.09.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2017 №670 «Про внесення зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» (зареєстровано у Мінюсті 01.08.2017 за №941/30809) (далі – Наказ №670).

Наказом №670 передбачено, що рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Раніше таке рішення приймали керівник або заступник.

Наказ №670 опубліковано в Офіційному віснику України від 08.09.2017 № 70.

 

Що необхідно знати суб’єктам господарювання про звітність при застосуванні нульової ставки податку на прибуток

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що з 15.08.2017 набула чинність постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – постанова №592).

Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону України від 21.12 2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України», яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).

Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з   1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток iз поданням спрощеної податкової декларації.

Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою постановою №592.

У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).

 

Якщо дані у декларації з ПДВ не співпадають з даними Єдиного реєстру податкових накладних

Нікопольська ОДПІ нагадує, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Так, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

При цьому у п.201.10 ст.201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Відтак, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Нагадаємо, до видів перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, згідно з п.75.1 ст.75 ПКУ належать камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ. Так, відповідно до п.78.1 ст.78 ПКУ, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави, як встановлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, платник податків не надасть пояснення та документальні підтвердження до них, та протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запита, – відповідну декларацію.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

 

Платники ПДВ, у яких обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., можуть анулювати реєстрацію ПДВ

Реєстрація у якості платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої групи.

Анулювання реєстрації здійснюється за заявою платника ПДВ (форма № 3-ПДВ).

Про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

У разі анулювання реєстрації останнім звітним періодом вважається період, який розпочинається з дня, що настає за останнім днем попереднього звітного періоду і закінчується днем анулювання.

Отже, платники ПДВ, у яких обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., мають право анулювати реєстрацію платника ПДВ.

Зазначена норма передбачена п. 184.1 «а», п. 184.2, п. 184.10 ст. 184 Податкового кодексу України.

 

Про можливість зарахування платником податку суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в рахунок сплати податкових зобов’язань

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п.200.4 ст.200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200 прим.1. 3 ст.200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200 прим.1. 3 ст.200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

 

Як новоствореному платнику податків стати на облік в органах ДФС

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що після внесення відомостей про реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відповідні відомості передаються до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС)у день проведення реєстраційної дії (п.2 ст.13 Закону України від 15.05.2003 №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань») для взяття на облік як платника податків та як страхувальника –платника ЄСВ.

Взаємодія між органами ДФС та ЄДР здійснюється відповідно до наказу Мінюсту та Мінфіну України від 18.03.2016 №759/5/371 «Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України». На даний час інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами ДФС здійснюється у робочий час з інтервалом не більше ніж 2 години.

Взяття на облік юридичних осіб та ФОП як платників податків та як платників ЄСВ здійснюється на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію створення юридичної особи та державну реєстрацію ФОП у день отримання таких відомостей.

Дані про взяття на облік юридичних осіб та ФОП у контролюючих органах передаються до ЄДР у день взяття їх на облік.

Взяття на облік юридичних осіб та ФОП як платників податків та як платників єдиного внеску в контролюючих органах підтверджується відомостями, що оприлюднені на порталі електронних сервісів Мінюсту.

Також дані про взяття на облік як платників податків юридичних осіб та ФОП та дані Реєстру страхувальників щоденно оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС.

 

Боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про це, зобов’язаний сплатити до бюджету податки!

Нікопольська ОДПІ нагадує, що припинення зобов’язання внаслідок прощення боргу кредитором з одного боку звільняє боржника від обов’язку сплатити решту кредитної заборгованості, з іншого боку породжує податкові зобов’язання перед державою.

Криза неплатежів за кредитними договорами іноді змушує банки дещо поступатись боржникам, реструктуризуючи їх заборгованість. Як правило це відбувається шляхом прощення частини боргу відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), чи за домовленістю сторін відповідно до ст.604 ЦК України. В результаті цих дій позичальник сплачує частину боргу, а інша частина списується банком.

Відповідно до пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Додаткові блага — кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (пп.14.1.47, пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Платник податку — позивач, у відповідності до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ, зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби.

Таким чином боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов’язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

 

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 644 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу»

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 15.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 644 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за № 967/30835 (далі – Наказ № 644).

Згідно з п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок надсилання повідомлень про запрошення платників податків, встановлено ст. 42 Кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких визначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платників податків або представник платника податків.

Наразі, повідомлення про запрошення платника податків може бути надіслано електронною поштою, але без корінця.

З текстом Наказу № 644 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що з 10.09.2017 року набрав чинності Закон України від 07.09.2017 №2146-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери».

Законом встановлено, що не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентами за отримані державою або до бюджету АР Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Держбюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Нацбанку України, або за кредити (позики), отриманні суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

 

Передача основних засобів в оперативне управління ОСББ – податкові наслідки

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що листом ДФС України від 15.08.2017 р. №17901/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснено, що об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибуток або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.

При передачі житлових будинків з балансу комунального підприємства, яке не є власником таких будинків, в оперативне управління ОСББ для їх утримання та експлуатації без переходу права власності на такі будинки до ОСББ різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у комунального підприємства не виникають.

 

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою штраф в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – передбачають штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено право органів ДФС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

 

Які форми розрахунків відносяться до безготівкових з метою незастосування РРО

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

  • проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК;
  • видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 296.10 Податкового кодексу України  РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

  • I групи;
  • II і III груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Враховуючи викладене, ФОП — платники ЄП II та III груп, які в календарному році перевищили обсяг доходу 1 000 000 грн, зобов’язані з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки, РРО не застосовується.

Лист ДФС України від 07.09.2017 р. №1854/Д/99-99-14-05-01-14/ІПК.

 

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 N 632 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ № 632). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 02 серпня 2017 р. за N 948/30816 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування – 15 вересня 2017 року (бюлетень «Офіційний вісник України» від 15.09.2017 № 72).

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Арешт майна може бути повним або умовним та полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 ст. 94 гл. 9 розд. II Податкового кодексу України.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Рішення про застосування арешту майна платника податків та рішення про накладення арешту при тимчасовому затриманні майна приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

 

Відображення платником єдиного податку — юридичною особою операцій з повернення авансу внаслідок розірвання договору

27.09.2017 — Головне управління ДФС у Запорізькій області

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Тобто, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа — платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

 

Що вважається відокремленим підрозділом юридичної особи?

Відповідно до Цивільного кодексу відокремлений підрозділ – це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

Згідно з Господарським кодексом підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

 

За приватизовану землю члени садівницького товариства сплачують земельний податок самостійно

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами — членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

Фізичні особи-підприємці, що надають послуги Інтернет можуть бути платниками єдиного податку

Згідно зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» Інтернет — всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Відповідно до п.1 ст.42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону № 1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.

Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.

Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч.7 ст.42 Закону № 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня.

Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.

 

Найманий працівник — підприємець має право на податкову соціальну пільгу

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2017 році – 2240 грн.).

Податкова соціальна пільга не може бути застосована, зокрема, до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Тобто, податкова соціальна пільга не застосовується до доходу від провадження підприємницької діяльності, а до заробітної плати, при дотриманні вимог, визначених Податковим кодексом, застосовується.

Отже, роботодавець (податковий агент) має право застосовувати податкову соціальну пільгу до доходу найманого працівника у вигляді зарплати, навіть якщо працівник одночасно зареєстрований підприємцем та здійснює підприємницьку (іншу незалежну професійну) діяльність.

Зазначена норма передбачена п. 169.1; п.п. 169.2.3; п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

 

У разі втрати або пошкодження раніше виданої ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв видається дублікат ліцензії

Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання дублікат ліцензії.

Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

 

Сектор організації роботи